Росія ще не перемогла Україну. Але вона перемогла Європу

Джерело: The Times

Британський журналіст і публіцист Едвард Лукас у колонці для видання The Times розкритикував ставлення Європи до війни в Україні, а також перепросив в українців.

Публікацію під назвою “Пробач, Україно, ми повелися з тобою ганебно” Лукас розпочав з вибачень. Він звернувся до українців і вказав, що країни Західної Європи повторюють слова про підтримку України.

“Але тепер, коли адміністрація Трампа вимагає, щоб Київ “упродовж кількох днів” погодився поступитися територією загарбникові, правда починає виходити назовні. Насправді ми злякалися, а потім нам набридло”.

Публіцист згадує, що Європу надихало те, як українці борються за свободу, демократію, законність, суверенітет і гідність.

“Ми заохочували вас за них боротися. А потім підвели. Поки ми вагалися й тішилися ілюзіями, диктатура Володимира Путіна виявилася рішучою і витривалою. Росія ще не перемогла Україну. Але вона перемогла нас”.

Першою поразкою Лукас називає те, як країни Заходу повірили у ядерний шантаж РФ і через це не передали Україні озброєння, яке було потрібне, щоб закріпити перевагу. Також він вказує на те, як Європа боїться поразки Росії.

“З погляду Західної Європи це здавалося надто небезпечним. Переможена Росія могла означати хаос, можливо громадянську війну, втрату контролю над ядерною зброєю, тероризм і економічні потрясіння. Стабільний постпутінський режим міг би спрямувати свою злість на нас. Ми відступили“.

Публіцист підкреслив, що Європа виявилась недостатньо єдиною: доки країни Балтії “напружували кожен м’яз, щоб підтримати вас”, решта країн не змогли навіть зупинити “тіньовий флот” або конфіскувати заморожені резерви російського центробанку.

Лукас наголосив, що через брак коштів українська “тепер уже грізна оборонна промисловість, що виробляє надзвичайно інноваційні безпілотники, ракети та іншу зброю”, працює лише на половину потужності.

“Ми казали, що підтримуватимемо Україну “стільки, скільки буде потрібно”, так і не визначивши, що саме означає це “потрібно”. Це означало підтримувати вас до вашої перемоги – але не надто великої; згодом це перетворилося на підтримку до вашої поразки – але не надто великої: боротьба до останнього українця. Ми підштовхнули вас до катастрофічно виснажливої літньої наступальної операції 2023 року – без достатнього оснащення й підготовки, за умов, які ми ніколи не нав’язали б власним збройним силам. Тепер сотні тисяч ваших найкращих людей загинули, були скалічені або травмовані. Мільйони втратили близьких. Ніщо з того, що ми зробимо зараз, не зможе це компенсувати“, – пише публіцист.

За його словами, Європа демонструвала слабкість, чим тільки заохочувала Путіна продовжувати. Хоч нинішня шкода для російської економіки колосальна, як і її втрати, але Кремль не зупиниться, доки його не зупинять. Захід, як пише автор, цього не зробить. Але Україна “можливо, ще зможе”.

Лукас критикує “поразницькі настрої”, які Європа проєктувала на Україну. Мовляв, репарації та суди за воєнні злочини неможливі, Київ має погодитися на територіальні поступки, а членство в НАТО, попри колишні обіцянки “відкритих дверей”, також знято з порядку денного.

“На додачу до всього ми вдалися до магічного мислення. Росія, мовляв, напевно виявиться розсудливою і погодиться на компроміс – “справедливий і тривалий мир”. Насправді ж ми забезпечили, щоб будь-яке припинення вогню не було ні справедливим, ні тривалим. А що потім? Якщо ми не були готові вступити у війну з Росією, коли у нас був такий великий, згуртований, стійкий і спроможний союзник, як ви, то чому ми будемо боротися, щоб захистити вас, коли ви будете виснажені, травмовані та принижені? Якщо ми змусимо вас укласти перемир’я і підтримаємо його слабкими силами “коаліції охочих”, ми пожертвуємо не тільки вашою справою, але й нашим стримувальним фактором.”

Разом тим, публіцист вказує, що справа не лише у боягузтві, а й в егоїзмі. Він підкреслює, що Захід не хотів йти на економічні жертви, тож виключив з порядку денного санкції, які паралізували б воєнну машину Кремля. Водночас дехто, зокрема “довірливі американці”, бачать у повоєнній Росії привабливу бізнес-можливість.

“Але справжнє пояснення ще ганебніше. Ми втомилися. Колись ви були такими модними – з веселими синьо-жовтими прапорами, фотогенічними людьми та дотепними мемами. Нам було приємно почуватися шляхетними й сміливими, приймаючи ваших біженців і везучи гуманітарні конвої через Європу (Україна, як з’ясувалося, дивовижно близько). Але тепер це виглядає так у стилі 2023-го. А як же Газа? Судан? Нашої уваги просто не вистачило надовго“.

Лукас порівняв Європу з “поганим бойфрендом”, що намагається викрутитися з відносин і робити всю ситуацію про себе, а не про Україну.

“Ми хочемо залишитися друзями. Ми сподіваємося, що ви будете добрими сусідами й “гідним переможеним”: жодних актів помсти, будь ласка. Правда ж у тому, що ви пішли далі. Ви вже за межами почуттів розчарування чи зради. Хоча нині ви активно (і цілком слушно) не довіряєте адміністрації Трампа, політичних лідерів Західної Європи ви вважаєте неважливими. Ваш пріоритет тепер – виживання і самодостатність; альтернатива – зникнення. А ми? Егоцентричні до самого кінця. Перепрошуємо за це”, – підсумував автор.

Американський історик Тімоті Снайдер розкритикував мирний план щодо України, який нині просуває президент США Дональд Трамп і його адміністрація. За словами Снайдера, є принаймні 5 причин, чому цей план може не спрацювати.

Росія ще не перемогла Україну. Але вона перемогла Європу – Едвард Лукас у The Times