Вибори під час війни вартістю понад 10 млрд грн заради переобрання Зеленського
Рік тому обраний президентом США Дональд Трамп обіцяв завершити війну РФ проти України шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Якщо перший не погодиться — то озброїти Україну. За рік із тиском на Путіна не склалося. Під тиском перебуває Зеленський. Замість надання нам далекобійної зброї для ударів по РФ, у Трампа з’явилося бажання провести президентські вибори в Україні. Так, ніби це чинний президент Володимир Зеленський розпочав війну з РФ і саме від нього залежить її припинення. Тезу про необхідність виборів підтримує Росія, називаючи Зеленського нелегітимним. Так, ніби після зміни президента в Україні українці вирішать капітулювати.
Варто нагадати, що опір РФ з 2022 року чинить саме український народ, а не особисто президент. Якби українці не сказали РФ “ні”, то Зеленському не залишилося б нічого, крім евакуюватися або бути ліквідованим Росією, яка призначила б керувати Україною свого ставленика.
Говорячи про президентські вибори в Україні, усі три президенти мають різну мету.
Трамп хоче Нобелевську премію миру та заробляти гроші з Росією. Для цього потрібно завершити війну на якихось більш-менш пристойних умовах, щоб українська державність збереглася.
Путін також хоче завершити війну, але перемогою Росії, що означає усунення “першопричин конфлікту”, тобто ліквідацію української державності та нації. Вибори під час війни не можуть бути демократичними, тому навряд чи матимуть довіру та будуть визнані легітимними, насамперед українським народом, що може призвести до протестів та внутрішнього конфлікту, в ідеалі – громадянської війни, що наблизить РФ до досягнення “цілей СВО”.
Зеленський, користуючись ситуацією, прагне переобратися. Обіцянки про те, що він іде лише на один строк, залишилися в минулому, як і не досягнутий мир, який колись Зеленський наївно бачив в очах Путіна. Щойно Дональд Трамп сказав магічну фразу “вибори в Україні”, як запрацювала передвиборча машина влади. Почали створювати робочу групу у ВР “щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів Президента України під час воєнного стану”, ігноруючи той факт, що вибори під час воєнного стану проводити забороняє закон. Тому потрібно або скасувати воєнний стан, або змінити законодавство.
При цьому проведення президентських виборів уже вписано у 20 пунктів мирного плану, який ще не погодила Росія, яка розпочала війну і від якої й залежить її припинення.
Пункт 18 поточного мирного плану: Україна має провести вибори якомога швидше після підписання угоди. Спершу – президентські: Рада має напрацювати і проголосувати механізм, як їх можна провести до зняття обмежень воєнного стану. Згодом – парламентські та місцеві.
“Україна – не Росія”, як казав класик. Бути при владі вічно поки не вдавалося жодному з президентів. Чим довше триває війна, тим більше падає рівень довіри до влади, особливо на тлі неефективного державного управління та корупції. Відповідно, президенту потрібно підтвердити свою легітимність на виборах, проведення яких під час війни або одразу після скасування воєнного стану є найвигіднішим періодом саме для нього.
Тому одне з побажань Трампа чинна влада намагається використати повною мірою, скориставшись найкращим часом для переобрання, яке точно буде більш імовірним в умовах відсутності політичного процесу та неможливості для потенційних конкурентів в умовах війни й цензури Єдиного марафону провести повноцінну передвиборчу кампанію.
Конкуренти
Вибори мають бути конкурентними. Тобто мають бути забезпечені правові підстави та умови не лише для голосування, а й для балотування. В умовах турборежиму (під час війни або одразу після) це неможливо. Поглянемо на потенційних конкурентів чинного президента. Петро Порошенко перебуває під санкціями і технічно може балотуватися, але влада точно докладе зусиль, щоб йому завадити. Валерій Залужний та Кирило Буданов перебувають на державній службі і за три місяці можуть просто не встигнути підготувати власну політичну силу, як і презентувати її виборцю – чи то медійним шляхом, чи то через особисті зустрічі по всій країні. Нагадаю, що будь-який з кандидатів має презентувати програму бачення майбутнього країни, яку виборець підтримає або ні. Оскільки це голосування не за яскравих особистостей, а за програму виживання держави.
А ще є питання грошей.
За два тури президентських виборів 2019 року платники податків заплатили 2 млрд грн. Наступні вибори, за прогнозами ЦВК, будуть коштувати мінімум 10,5 млрд грн (4-5 млрд грн на перший тур, а 6,5-7 млрд.грн у разі проведення другого).
Це дуже великі гроші для бюджету воюючої країни. Якщо вже їх витрачати на вибори, а не на оборону, то ці вибори точно мають бути демократичними та легітимними, а не платою за те, щоб чинний президент ним і залишився.
А що ЦВК?
Саме Центральна виборча комісія України, а не ОП та “слуги народу”, відповідає за проведення виборів та затвердження їхніх результатів.
Так от, очільник ЦВК ще навесні цього року заявив, що на підготовку до виборів після війни потрібно не три місяці, а приблизно пів року. Згідно з чинними нормами закону, протягом місяця після закінчення воєнного стану ЦВК повинна оголосити парламентські вибори, і сам виборчий процес має тривати 60 днів. Щодо виборів президента, то ВР має ухвалити рішення про їх призначення впродовж місяця після скасування воєнного стану. Після чого відбутися вони мають через 90 днів.
Згідно з чинним законодавством, спочатку мають відбутися парламентські вибори, а потім — президентські. Але, судячи із заяв Зеленського, він прагне провести першими президентські, саме для цього ініціює зміни у законодавство, які планує напрацювати робоча група.
Провести першими президентські вибори – це також важливий політтехнологічний крок, оскільки якщо спочатку відбудуться саме вибори до ВР, на яких потенційний блок Зеленського програє потенційній партії Залужного, а саме таку картину зараз прогнозують соціологи, то вже на виборах президента українці навряд чи віддадуть перевагу тому, хто програв парламент. А от якщо навпаки – першими відбуваються вибори президента, які виграє Зеленський, то навіть за умови неперемоги на виборах до ВР він зберігає посаду президента.
ЦВК також наголошує, що потрібні зміни у закон, але абсолютно інші: для зміни формату голосування за кордоном, де кількість виборчих дільниць вже не відповідає кількості українців; для збільшення строків передвиборчої кампанії; для актуалізації кількості та даних населення; елементарно – для інвентаризації виборчої інфраструктури. Тобто зміни до законодавства, про які кажуть в ЦВК, орієнтовані на демократичність та легітимність виборів, щоб відповідати сучасним викликам і стандартам ОБСЄ (прозорість, рівність, свобода слова та участі на всіх етапах виборчого процесу), адже результати ще має визнати цивілізований світ. І звісно ж, важливо забезпечити голосування військових, що є малоймовірним в умовах війни. Натомість зміни, ініційовані президентом та “слугами народу”, спрямовані на те, щоб Зеленський переобрався під час війни.
Для демократичних, а не ручних виборів, Росія має припинити вогонь, щоб була зафіксована територія проведення виборів, як мінімум. Далі – надати достатньо часу кандидатам для проведення передвиборчої кампанії. Чи готова Росія на це зараз? Поки що так не виглядає, судячи з войовничої риторики Володимира Путіна, який не просто не збирається припиняти вогонь навіть на Різдво, але й погрожує війною Європі. Це, звісно, не означає, що Путін матиме сили воювати нескінченно, але у найближчій перспективі не схоже, що він готовий зупинитися.
Голосування онлайн
Буквально кілька днів тому Зеленський підтримав ідею можливого онлайн-голосування. Але з цим є серйозна проблема – і з точки зору Конституції (порушуються пункти про таємницю голосування й вільне волевиявлення), і з точки зору легітимності, адже довіра суспільства до таких виборів буде низькою, а отже, нова влада не матиме легітимності.
У ЦВК також бачать ризики кіберзагроз та втручання з боку РФ, зазначаючи, що електронне голосування значно легше дискредитувати, ніж традиційне паперове. Як зазначає голова ЦВК Олег Діденко:
“Голосування відбувається в неконтрольованому середовищі, ніхто не бачить, де і як голосують. Неможливо забезпечити таємницю волевиявлення, щоб спостерігачі чи хтось міг переконатися, що виборець віддає свій голос вільно, без чийогось впливу. Неможливо, наприклад, коли є спір, взяти і перерахувати голоси”.
Чи хочуть українці виборів під час війни?
Більшість українців (57%) проти проведення виборів під час війни.
Тому вибори, які вписані у план миру, наразі мають на меті лише переобрання президента Зеленського, а не забезпечення демократичного та вільного волевиявлення українського народу, служити якому присягнув президент.
До речі, РФ, до якої дослухається Дональд Трамп, давно наполягає, щоб угоду про мир (тобто капітуляцію) підписав голова Верховної Ради, легітимність якого там під сумнів поки не ставлять. Але Зеленський цю вимогу справедливо відкидає. Тож нічого, крім бажання скористатися можливістю у власних інтересах, не заважає президенту відкинути і вимогу провести президентські вибори під час війни (за аналогією з усіма іншими неприйнятними вимогами), наполягаючи на припиненні бойових дій по лінії розмежування і лише після цього проведенні демократичних та конкурентних виборів.
Рік тому обраний президентом США Дональд Трамп обіцяв завершити війну РФ проти України шляхом тиску на Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Якщо перший не погодиться — то озброїти Україну. За рік із тиском на Путіна не склалося. Під тиском перебуває Зеленський. Замість надання нам далекобійної зброї для ударів по РФ, у Трампа з’явилося бажання провести президентські вибори в Україні. Так, ніби це чинний президент Володимир Зеленський розпочав війну з РФ і саме від нього залежить її припинення. Тезу про необхідність виборів підтримує Росія, називаючи Зеленського нелегітимним. Так, ніби після зміни президента в Україні українці вирішать капітулювати.
Питання виборів до завершення бойових дій вкотре активізувалось після чергового випаду Трампа на адресу України, як частини тиску задля прийняття мирного плану США. І хоча сам Трамп уже наче й забув, цю ідею активно просуває Володимир Зеленський і схоже на те, що не лише для нейтралізації звинувачень з боку американського колеги. Логіка президента України є доволі очевидною – скористатись обмеженнями воєнного стану та рейтингом інституційної довіри, щоб забезпечити собі наступні 5 років на посаді вже з оновленою легітимністю.
Це вже стало своєрідною традицією – раз на кілька місяців в адміністрації Трампа настає чергове загострення щодо бажання мирних перемовин з Росією, а в української влади – щодо ідеї провести вибори. Цього разу загострення синхронізувались і Володимир Зеленський піймав Дональда Трампа на слові – президент України готовий до виборів, якщо президент США забезпечить можливість їхнього проведення, тобто примусить Путіна до припинення вогню хоча б на 90 днів.
Російська машина пропаганди зараз працює на повну силу проти України — і не так всередині РФ (там механізм давно злагоджений, а менталітет більшості робить роботу за них), як назовні. Кремль одночасно підриває підтримку Заходу, бореться за симпатії мешканців Європи та США (“русская душа”, “русский балет”, російські зірки та блогери), а також ретельно вибудовує образ у країнах Сходу. Україна, попри все, досі успішно контрить ці кампанії на Заході — принаймні, так було до недавнього часу. Але всередині країни ситуація гірша, і складається враження, що цю битву за розуми ми можемо програти, якщо не змінимо підходів.
Черговий приступ миротворчості адміністрації Трампа добіг свого закономірного кінця. Посланці Трампа, вже не лише давній партнер по рієлторському бізнесу Стів Віткофф, а й зять президента США (чоловік Іванки Трамп) Джаред Кушнер злітали до Москви, погуляли, поїли посікунчиків (чим би це не було), послухали як Рюрик з печенігами штурмував Берлін у Полтавській битві – і поїхали додому. Заплановану зустріч з президентом України скасували – бо сказати їм Зеленському нічого (хоча росіяни переконуватимуть, що це зробили на їхнє прохання).