Італія поки не приєднається до «Ради миру» Трампа – Мелоні

Джерело: Bloomberg

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що країна поки що не приєднається до ініціативи президента США Дональда Трампа, оскільки окремі її положення можуть суперечити італійській конституції.

Деякі елементи несумісні з нашою конституцією, і це не дозволяє нам підписати документ уже завтра. Водночас моя позиція залишається відкритою, — зазначила вона.

Трамп планує провести церемонію підписання установчого документа нової структури у четвер на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. “Рада миру” задумана як майданчик для напрацювання рішень щодо встановлення миру у Секторі Гази, однак серед союзників США існують побоювання, що ця ініціатива може стати альтернативою Організації Об’єднаних Націй. Більшість урядів країн Європейського Союзу наразі утримуються від участі, принаймні у короткостроковій перспективі.

За словами джерел, обізнаних із ситуацією, в Італії вивчали питання сумісності “Ради миру” з членством країни в міжнародних організаціях, зокрема в ООН. Внутрішні оцінки вказували на можливі суперечності між новою структурою та чинними механізмами ООН.

Крім того, приєднання до ініціативи вимагало б схвалення парламенту та згоди президента Італії Серджо Маттарелли, що є тривалим процесом з огляду на обмежені часові рамки.

Водночас Мелоні наголосила, що в майбутньому участь у цій ініціативі може відповідати інтересам як Італії, так і Європи, адже відмова від неї загрожуватиме “самоізоляцією”.

Після повернення Трампа до влади Мелоні намагається балансувати між збереженням тісних відносин зі США та недопущенням напруження з європейськими партнерами. У неділю вона заявила про намір долучитися до посередництва у суперечці між Європою та США щодо Гренландії.

Що стосується ситуації в Газі, позиція італійської прем’єрки з часу її вступу на посаду пом’якшилася — зокрема на тлі масових протестів і змін громадської думки на користь палестинців. Вона пообіцяла зробити внесок у відбудову Гази та допомогти з підготовкою майбутніх поліцейських сил у регіоні.

Додамо, адміністрація президента США Дональда Трампа пропонує створити нову міжнародну структуру – Раду миру, постійне членство в якій передбачає фінансовий внесок у розмірі щонайменше мільярд доларів.

Про це йдеться в проєкті статуту організації, з яким ознайомилося агентство. Документ передбачає, що Дональд Трамп стане першим головою Ради миру та матиме вирішальний вплив на її склад і роботу. Саме голова визначатиме, які держави будуть запрошені до участі, а також затверджуватиме всі ухвалені рішення.

Згідно з проєктом статуту, рішення в Раді ухвалюватимуться більшістю голосів: кожна держава-член, присутня на засіданні, матиме один голос. Водночас усі рішення набуватимуть чинності лише після схвалення головою.

У документі зазначено, що стандартний термін членства в Раді миру становитиме не більше трьох років із можливістю продовження за рішенням голови. Водночас ця норма не поширюватиметься на держави, які зроблять значний фінансовий внесок.

Раду миру в статуті описують як “міжнародну організацію, що прагне сприяти стабільності, відновлювати надійне та законне управління й забезпечувати тривалий мир у регіонах, які постраждали від конфліктів або перебувають під загрозою їх виникнення”. Організація зможе розпочати офіційну діяльність після того, як принаймні три держави погодяться з її статутом.

Також у документі зазначено, що Дональд Трамп затверджуватиме офіційну печатку організації та матиме повноваження призначати свого наступника на посаді голови. Крім того, він зможе ініціювати виключення держави-члена, якщо це рішення не буде заблоковане вето двох третин учасників Ради.

Окремо в проєкті йдеться про створення Ради миру для Гази в межах ширшої структури нової організації. За даними Bloomberg, Трамп уже запросив до участі в ній низку світових лідерів, зокрема президента Аргентини Хав’єра Мілея та прем’єр-міністра Канади Марка Карні.

Ця ініціатива викликала критику з боку прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, який заявив, що деталі плану не були погоджені з ізраїльською стороною.

За словами співрозмовників агентства, кілька європейських країн також отримали запрошення приєднатися до Ради миру. Водночас у низки потенційних учасників викликає занепокоєння положення проєкту статуту, які можуть передбачати концентрацію фінансового контролю в руках голови організації. Джерела зазначають, що для більшості держав така модель управління є неприйнятною.

Деякі країни, за словами співрозмовників, уже висловили рішуче заперечення проти запропонованого статуту та працюють над узгодженою позицією для протидії цим ініціативам.

Водночас представник адміністрації США підтвердив, що формально держави зможуть долучатися до Ради миру безкоштовно, однак внесок в мільярд доларів надаватиме статус постійного члена. За його словами, всі зібрані кошти планують спрямувати безпосередньо на виконання мандата організації, зокрема на відбудову Гази. Чиновник також наголосив, що Рада миру має забезпечити використання майже кожного долара за цільовим призначенням.

Проєкт статуту передбачає, що Рада миру проводитиме засідання з правом голосу щонайменше раз на рік, а також у додаткові строки та в місцях, які визначатиме голова. Порядок денний таких засідань також потребуватиме його затвердження. Окремо заплановані регулярні консультаційні зустрічі без права голосу з виконавчою радою, які мають відбуватися щонайменше раз на квартал.

Білий дім оголосив про формування першої виконавчої групи, яка працюватиме до створення повного складу Ради миру. До неї увійшли державний секретар США Марко Рубіо, спеціальний посланник з питань Близького Сходу Стів Віткофф, зять Дональда Трампа Джаред Кушнер та колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер.

У Китаї швидко набирає популярності мобільний застосунок Are You Dead? (“Ви мертві?”), орієнтований на людей, які живуть самі.

У Києві розробили низку технічних рішень, котрі дозволять перейти від екстрених до жорстких, втім прогнозованих графіків, заявив  міністр енергетики Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що країна поки що не приєднається до ініціативи президента США Дональда Трампа, оскільки окремі її положення можуть суперечити італійській конституції.

Астероїд 2024 YR4, який наприкінці 2024 року вважали потенційно небезпечним для Землі, зник із поля зору телескопів, однак залишається предметом активного аналізу науковців. Оновлені розрахунки його траєкторії змістили фокус уваги з можливого зіткнення із Землею на інший об’єкт – Місяць.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен публічно відкинув ідею передачі Гренландії Сполученим Штатам після заяв президента США Дональд Трамп про необхідність “негайних переговорів” щодо острова.