США продовжили термін для продажу закордонних активів Лукойлу

Джерело: Reuters

30 березня США вчетверте продовжили термін для компаній, котрі ведуть переговори з російським “Лукойлом” щодо купівлі закордонних активів.

Цього разу Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США продовжило дедлайн на місяць (до 1 травня) для компаній, зацікавлених у придбанні іноземних активів, що оцінюються приблизно у $22 млрд.

Серед зацікавлених в активах – американська приватна інвестиційна компанія Carlyle, американські нафтові гіганти Exxon Mobil та Chevron Corp, конгломерат International Holding Company (IHC) з Абу-Дабі, а також австрійський інвестор Бернд Бергмайр (колишній власник Pornhub).

Будь-які конкретні угоди, укладені з “Лукойлом” щодо цих активів, вимагатимуть схвалення OFAC.

У лютому чотири джерела повідомили Reuters, що адміністрація Трампа уповільнила продаж міжнародних активів “Лукойлу”, аби чинити тиск на Росію під час мирних переговорів щодо України.

Умови продажу залишаються жорсткими: російська сторона не повинна отримати жодних авансових платежів. Усі кошти від реалізації активів мають бути розміщені на заморожених рахунках під юрисдикцією США.

Як зазначили у Reuters, ситуацію ускладнює інформація від української розвідки про те, що Кремль нібито пропонував адміністрації Трампа масштабну економічну угоду на 12 трильйонів доларів, де активи “Лукойлу” є лише частиною торгів.

Франція не дозволила Ізраїлю використовувати повітряний простір для транспортування американського озброєння, призначеного для використання в операції проти Ірану, повідомили поінформовані джерела та дипломат однієї із західних країн.

Віцеміністр оборони Литви Томас Годляускас заявив, що Україна має інформувати країни Балтії про безпілотники, які збиваються з курсу.

Підозрюваний у гучному вбивстві Андрія Портнова офіційно відхилив пропозицію юридичної та консульської підтримки з боку України.

Стримінговий сервіс Netflix готує новий серіал про стосунки мексиканських митців Фріди Кало та Дієго Рівери.

Після початку повномасштабної війни український культурний простір почав стрімко змінюватися – від перейменування інституцій до перегляду репертуарів і мовної політики театрів. Однак за цими зовнішніми змінами стоїть глибше питання: чи справді українська культура відійшла від пострадянських практик, чи лише частково їх переосмислює?