Японія дозволила експорт озброєння – вперше з часів Другої світової війни
Джерело: Reuters
21 квітня Японія представила найбільший за десятиліття перегляд правил експорту оборонної продукції, скасувавши обмеження на продаж зброї за кордон та відкривши шлях для експорту військових кораблів, ракет та іншого озброєння.
Ухвалені поправки відкривають можливість для експорту “будь-якої оборонної техніки”, заявила прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїті. Раніше дозволялося вивозити лише нелетальне військове обладнання — зокрема для розмінування, транспортування чи рятувальних операцій.
За словами речника уряду Японії Мінору Кіхара, рішення сприятиме безпеці у регіоні. Він пояснив, що станом на сьогодні, жодна країна не може забезпечити мир і власну безпеку самотужки.
Крім того, Токіо розраховує вийти на міжнародні ринки озброєнь, аби пожвавити економіку, а також протидіяти активності Китаю, Росії та Північної Кореї в регіоні.
Противники змін звинувачують уряд у підриві багаторічних пацифістських традицій. За результатами нещодавнього опитування, 53% японців скептично ставляться до скасування обмежень на експорт, тоді як лише 32% підтримують його.
- Сполучені Штати та Японія розглядають можливість співпраці в галузі оборони з метою надання допомоги Україні, зокрема постачання боєприпасів та ремонту техніки.
- Представник уряду Японії заявив 7 березня, що Токіо серйозно стурбований тіснішою військовою співпрацею між Китаєм і Росією.
- Японія погодилась співпрацювати зі Сполученими Штатами з метою підтримки України озброєнням та боєприпасами.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.