Безсоння може викликати проблеми, схожі на ті, що у пацієнтів з хворобою Альцгеймера

Джерело: The New York Post

Недавнє дослідження виявило, що недостатній сон може викликати проблеми, напрочуд схожі на ті, які спостерігаються у пацієнтів з хворобою Альцгеймера.

Група дослідників з Університету Ібадана у Нігерії проаналізувала медичні дослідження, присвячені сну, опубліковані за останні 25 років, щоб краще зрозуміти, як нестача сну впливає на мозок.

Команда зібрала дослідження, присвячені таким темам як депривація сну, консолідація пам’яті та гіпокамп.

Гіпокамп був особливо цікавим для дослідників, оскільки ця область мозку відповідає за перетворення короткотривалих спогадів у довготривалі.

У межах свого аналізу дослідники виявили, що навіть відносно короткі періоди безсоння чи недосипу можуть негативно впливати на когнітивні функції.

Безсоння було пов’язано з накопиченням токсинів, порушенням нейронних зв’язків та регенерації, а також з запаленням. Такі ж ускладнення спостерігаються у пацієнтів з хворобою Альцгеймера.

Хвороба Альцгеймера – найбільш розповсюджена форма деменції – руйнує пам’ять, особистість, мислення та здатність до роздумів, зрештою ускладнюючи пацієнтам виконання навіть найпростіших завдань.

У межах дослідження вчені дотримувались стандартної рекомендації, згідно з якою дорослі повинні спати від 7 до 9 годин на добу, а дітям потрібно ще більше відпочинку.

Хоча безсонні ночі є звичним явищем для тих, хто зайнятий напруженими навчанням чи роботою, дослідники стверджують, що недостатній сон підриває здатність запам’ятовувати інформацію чи чітко обробляти думки наступного дня.

Крім того, дослідження виявило, що після безсонної ночі люди починають більше забувати, зазнають труднощів з ухваленням рішень та настроєм, частіше згадують брехливі спогади і їм важче справлятись з емоційними проблемами.

Дослідження показує, що без повноцінного сну функція гіпокампа погіршується, що призводить до накопичення шкідливих відходів.

Дослідники стверджують, що навіть одна безсонна ніч може спровокувати небезпечне накопичення бета-амілоїду і тау-білка. Ці токсичні білки давно пов’язують з порушенням когнітивних функцій.

“Нестача сну значно порушує пам’ять від координування та консолідації до вилучення інформації, змінюючи нейробіологічні механізми та погіршуючи когнітивні процеси”.

“Ці наслідки особливо тривожні у підлітковому віці, періоді підвищеної нейронної пластичності, коли хронічна нестача сну, викликана академічним тиском, соціальними вимогами та тривалими використаннями екрана, може підірвати навчання, емоційну регуляцію та довгострокові когнітивні результати”.

Це особливо тривожно, оскільки, за словами експертів, ми переживаємо кризу сну серед підлітків: дослідження показують, що підлітки сплять менш як 4 години на добу, що складає приблизно половину від рекомендованих для їхньої вікової групи 8-10 годин на добу.

Та є і хороші новини. Дослідники виявили, що денний сон тривалістю 10-30 хвилин може повернути назад багато з цих негативних наслідків у людей будь-якого віку, відновлюючи пам’ять, настрій та концентрацію уваги.

Відповідно до результатів цього дослідження, основаного на минулих дослідженнях, у підлітків, які регулярно сплять вдень 30-60 хвилин, покращуються увага, невербальне мислення та просторова пам’ять.

Відтак, розв’язання проблеми недосипання може полягати у впровадженні денного сну.

Водночас фахівці наголошують, що хоча денний сон може грати основну роль у відновленні нервової системи, потрібно все ж докладати усіх зусиль, щоб спати достатньо часу вночі.

Хронічне безсоння може не лише позбавляти відпочинку, а й пришвидшувати старіння мозку. Дослідження клініки Mayo показало, що люди з тривалими проблемами зі сном на 40% частіше стикаються з деменцією або когнітивними порушеннями, ніж ті, хто не має таких проблем.
За даними Американської академії медицини сну, близько 45% американців користуються смартфоном у ліжку, коли не можуть заснути. Утім, нове дослідження показує, що ця звичка може мати серйозні наслідки для сну та здоров’я загалом.