Лідери Південно-Східної Європи підписали «Київську декларацію»
Джерело: Офіс президента
15 липня до Києва приїхали лідери країн Південно-Східної Європи, які за результатами саміту підписали “Київську декларацію”, що засуджує російське вторгнення та підтверджує підтримку Україні.
Спираючись на результати наших попередніх зустрічей в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі, ми підтверджуємо, що Саміт Україна – Південно-Східна Європа є важливою платформою для політичного діалогу, регіональної співпраці та спільної безпеки, – мовиться у тексті.
У декларації наголосили, що безпека України, Чорноморського регіону та Південно-Східної Європи є взаємопов’язаною. Учасники заявили, що стабільний мир у Європі неможливий без незалежної та суверенної України.
У документі окремо засудили масовані ракетні й дронові атаки Росії по Києву та інших українських містах. Учасники акцентували, що удари по цивільному населенню та критичній інфраструктурі є воєнними злочинами.
Серед пріоритетів назвали посилення української протиповітряної оборони, зокрема забезпечення системами та ракетами, здатними перехоплювати російські балістичні цілі.
З цією метою ми підтримуємо мобілізацію необхідних фінансових ресурсів та міжнародних механізмів, визнаючи, що сильніша протиповітряна оборона рятує життя цивільного населення та захищає критичну інфраструктуру.
Також лідери підтвердили, що цілковите виведення російських військ із території України є необхідною умовою для досягнення тривалого миру.
Жодні рішення щодо України не можуть бути ухвалені без України, — зазначили у документі.
Санкції та відповідальність РФ
Учасники саміту закликали посилити санкційний тиск на Росію та її воєнну економіку, а також протидіяти обходу обмежень, діяльності російського тіньового флоту та гібридним загрозам.
Країни підтримали створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та наголосили, що воєнні злочини не можуть залишитися безкарними.
Україна на шляху до ЄС і НАТО
У декларації підтримали подальший рух України та Молдови до членства в Європейському Союзі. Учасники наголосили, що розширення ЄС є стратегічною інвестицією у стабільність і безпеку Європи.
Також країни підтвердили підтримку євроатлантичних прагнень України та її права самостійно визначати власне майбутнє у галузі безпеки.
Ми визнаємо, що оборонний потенціал України зміцнює євроатлантичну безпеку, та підкреслюємо важливість розширення оборонного співробітництва для підтримки довгострокової безпеки та стійкості України.
Чорне море, енергетика та відновлення
Окрему увагу у документі приділили безпеці Чорноморського регіону. Лідери домовилися посилювати захист критичної інфраструктури, морську та повітряну безпеку, а також протидію безпілотним загрозам.
Учасники засудили окупацію Росією Запорізької атомної електростанції та закликали повернути станцію під контроль України.
Також сторони підтвердили готовність брати участь у відновленні України, гуманітарному розмінуванні, відбудові громад та модернізації енергетичної системи.
Наступний саміт Україна — Південно-Східна Європа домовилися провести у 2027 році у Словенії.
Декларацію підписали президент України і представники Албанії, Греції, Молдови, Румунії, Хорватії, Словенії, Північної Македонії, Чорногорії та Болгарії. Серед іншого країни, які підписали декларацію, зобов’язалися продовжувати політичну, військову та фінансову підтримку України, а також посилити тиск на Росію і співпрацювати у відновленні країни, зруйнованої війною.
Єдиним учасником саміту, котрий не поставив підпис під документом, став президент Сербії Александар Вучич. Він запевнив, що підтримує територіальну цілісність України, пише BBC. Однак зазначив, що не погоджується з деякими положеннями документа.
Довідка. Саміт Україна – Південно-Східна Європа відбувся вже вп’яте. Попередні зустрічі були в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі. Цей формат був започаткований 2023 року для підтримки України та спільної протидії наслідкам російської агресії. Наступний саміт Україна – Південно-Східна Європа відбудеться у Словенії в 2027 році.
- Країни-члени НАТО зобов’язалися спрямувати 70 мільярдів євро на військову підтримку України у 2026 році. Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО, що відбувся в Анкарі.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.