Сенат США підтримав процедурне голосування щодо санкцій проти Росії: чого очікувати

Джерело: Mariia Ulianovska/Independence Avenue Media

Голосування відбулося за кілька годин після церемонії вшанування пам’яті сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема, одного з головних авторів законопроєкту, а також одразу після закритої зустрічі сенаторів із Володимиром Зеленським. Президент України особисто спостерігав за голосуванням із ложі Сенату.

Хоча голосування мало процедурний характер, його результат демонструє потужну двопартійну підтримку санкцій і значно підвищує шанси на швидке остаточне ухвалення.

Про законопроєкт:

Документ уже має 62 двопартійних співавторів і після переговорів із Білим домом зазнав суттєвих змін. Його сферу дії звузили, водночас окремі положення стали значно жорсткішими.

Головна зміна стосується вторинних санкцій. Замість мит для понад 60 країн-покупців російських енергоносіїв, як передбачала початкова версія, тепер під обмеження підпадають лише п’ять найбільших покупців – Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан. Для них встановлено мита до 100%. Водночас країни, які отримують з Росії менш як 15% газу і поступово скорочують цю залежність, з-під дії закону вивели. 

Крім того, законопроєкт посилює обмеження проти російського “тіньового флоту”, закриває для російських компаній доступ до американських ринків капіталу, забороняє операції з держборгом РФ та вводить нові санкції проти тих, хто допомагає Москві обходити обмеження.

Також торішня редакція передбачала нові санкції лише у разі відмови Росії від переговорів, а нова версія робить їх обов’язковими незалежно від перебігу дипломатичного процесу. До того ж частину чинних президентських санкцій документ переводить у статус федерального закону, що ускладнить їх скасування без згоди Конгресу. Для цього президенту доведеться офіційно повідомити Конгрес і підтвердити, що Росія припинила агресію та уклала мирну угоду, визнану українською владою.

Політичні труднощі:

Попри широку двопартійну підтримку, законопроєкт має і критиків. Старша наукова співробітниця Центру Євразії Atlantic Council Мелінда Герінґ пояснила, що частина демократів заперечує не проти антиросійської політики документа, а проти використання мит як інструменту зовнішньої політики. Водночас наголошує, що будь-яке рішення Конгресу на підтримку України після повернення Трампа до влади вже є значним кроком уперед. 

Сенатор Річард Блюменталь, один із авторів законопроєкту, також визнає обмеження документа. Він не передбачає нової військової допомоги Україні, хоча Блюменталь із Ґремом наполягали саме на цьому. За його словами, це максимум, чого вдалося досягти, але законопроєкт має реальні шанси на ухвалення. 

Вплив на РФ:

Блюменталь також вважає, що санкції підірвуть російську економіку, позбавлять Кремль нафтогазових доходів і покарають країни, які допомагають Росії обходити обмеження, а також дадуть Україні важливий важіль на можливих мирних переговорах.

Голова Комітету Сенату у закордонних справах, республіканець Джим Ріш, назвав документ частиною узгодженої з президентом стратегії щодо припинення війни Росії проти України, підкресливши, що з огляду на ситуацію на фронті його ухвалення важливіше, ніж будь-коли.

Водночас остаточне затвердження законопроєкту потребуватиме часу. Палата представників перебуває на літніх канікулах і повернеться до роботи лише 31 серпня, після чого документ зможе пройти розгляд у нижній палаті Конгресу.

Іран розглядав можливість удару по морському порту в Україні у відповідь на український удар по іранському судну. Однак після дипломатичних контактів сторони поки утрималися від ескалації.

Уранці 29 липня російські окупанти атакували безпілотником хлібовоз у Центральному районі Херсона. Внаслідок удару загинув водій автомобіля.

Литовські прикордонники виявили тунель, що веде з Білорусі в країну. За даними Державної прикордонної служби Литви (VSAT), ймовірно, він призначався для незаконного перетину кордону мігрантами.

У ніч на 29 липня безпілотники атакували Рязанський НПЗ і логістичний центр Wildberries в Рязанській області РФ.

Упродовж доби російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed, керованими авіабомбами та БпЛА “Бандероль”. Загинув 74-річний чоловік, ще дев’ятеро людей дістали поранень.