Харчування лише протягом 9 годин на добу пов’язали з кращою роботою мозку в старості
Джерело: The Guardian
Дотримання дев’ятигодинного вікна для прийому їжі та відмова від їжі щонайменше за чотири години до сну можуть допомогти уповільнити вікове погіршення когнітивних функцій. Таких висновків дійшли автори дослідження, проведеного за участю жінок старшого віку з надмірною вагою або ожирінням.
Науковці наголошують, що результати поки є попередніми через невелику кількість учасниць. Водночас, якщо їх підтвердять масштабніші дослідження, це може свідчити, що обмеження часу для прийому їжі та відмова від пізніх перекусів допомагають краще зберігати когнітивні здібності.
Професорка кафедри харчових наук Університету Ратгерса Сью Шейпс зазначила, що сама по собі втрата ваги вже сприяє уповільненню погіршення когнітивних функцій в літньому віці. Однак люди, які харчуються лише протягом восьми-дев’яти годин на день і не їдять за чотири години до сну, можуть отримати “додаткові переваги”.
Деменція є основною причиною смерті у Великій Британії та сьомою у світі. Щороку вона призводить майже до двох мільйонів смертей. Хоча на такі фактори ризику, як вік і спадковість, вплинути неможливо, експерти вважають, що майже половину випадків захворювання можна запобігти або відтермінувати завдяки змінам способу життя. Зокрема, ожиріння у середньому віці підвищує ризик розвитку деменції в старшому віці приблизно на 30%.
У клінічному дослідженні взяли участь 47 жінок віком від 50 до 79 років із надмірною вагою або ожирінням. Протягом шести місяців усім рекомендували скоротити добову калорійність раціону на 500 калорій.
Із них 26 учасниць мали харчуватися лише протягом дев’яти годин на день – зазвичай із 10:00 до 18:00. Решта жінок розподіляли прийоми їжі приблизно на 12 годин.
Наприкінці дослідження обидві групи втратили майже однакову кількість ваги – у середньому близько семи кілограмів.
Однак результати когнітивних тестів виявили відмінності. Жінки, які дотримувалися дев’ятигодинного режиму харчування, краще впоралися із завданнями на просторове планування та розв’язання проблем. Також дослідники помітили, що вони рідше припускалися помилок у тестах на пам’ять і навчання. Водночас у тестах на багатозадачність і швидкість реакції істотної різниці між групами не було.
Шейпс назвала отримані результати “помірними”, але зазначила, що вони свідчать про потенційну користь такого режиму харчування.
“Обмеження часу прийому їжі може покращувати здатність запам’ятовувати інформацію, необхідну для повсякденних справ, а також зменшувати кількість помилок, пов’язаних із пам’яттю, увагою та розв’язанням проблем”, – сказала вона.
Результати дослідження представили на конференції Nutrition 2026 – щорічному з’їзді Американського товариства з харчування, який відбувся у штаті Меріленд.
Тепер дослідники планують з’ясувати, чому важливим є не лише те, що люди їдять, а й коли саме вони це роблять. На їхню думку, позитивний ефект може пояснюватися складною взаємодією циркадних ритмів, обміну речовин і запальних процесів.
У багатьох країнах, зокрема у Великій Британії та США, люди зазвичай їдять протягом приблизно 14 годин на добу, залишаючи лише 10 годин без їжі вночі. Водночас попередні дослідження вже вказували на користь тривалішої нічної перерви в харчуванні.
Зокрема, огляд, опублікований у січні, показав, що завершення останнього прийому їжі до 19:00 пов’язане зі значним покращенням маси тіла, індексу маси тіла, окружності талії, артеріального тиску та інших показників метаболічного здоров’я.
- 12-тижнева програма інтервального харчування може допомагати деяким людям довше зберігати досягнуті результати схуднення.
Через 13 років після смерті австралійської рок-співачки Кріссі Амфлетт знайшли три її раніше невидані пісні, записані у 1998 році. Плівку з композиціями випадково виявили в гаражі.
Росія заявила, що оборонні підприємства у країнах Європи, які виробляють озброєння для України, може розглядати як потенційні військові цілі.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
Вчені створили гідрогель із хлорофілом, який можна сильно стискати без пошкодження структури. На його основі дослідники розробили ін’єкційний пластир для серця та випробували його на свинях після інфаркту.
Російські війська вперше застосували на реактивному безпілотнику спеціальний боєзаряд, призначений для ураження високовольтних опор та металевих конструкцій мостів.