Найгірша ситуація з укриттями у Деснянському районі Києва – КМДА
Джерело: відповідь КМДА на запит “Радіо Свобода”
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Усього у фонді захисних споруд цивільного захисту столиці України на 30 липня цього року налічувалося 4 368 об’єктів. В усіх цих об’єктах разом нині може розміститися 2 182 467 осіб. На 2026 рік, за оцінками аналітиків, у Києві нині проживає понад 3,7 млн осіб.
Найбільше у столиці України є саме сховищ – 512 об’єктів місткістю 219 012 осіб. Сховища – це герметична захисна споруда, яка має захищати людей не лише від уламків чи вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання. Сховища обладнують системами вентиляції, захисними, захисно-герметичними, противибуховими й іншими системами життєзабезпечення, які мають забезпечувати герметизацію й автономність функціонування щонайменше 48 годин.
Крім того, як мовиться у відповіді, у Києві є:
- два протирадіаційних укриття (ПРУ) місткістю 540 осіб;
- одне первинне (мобільне) укриття П(М)У) місткістю 20 осіб;
- 47 споруд подвійного призначення (СПП) місткістю 54 406 осіб, зокрема, це станції метрополітену, підземні паркінги й підземні переходи;
- 3806 найпростіших укриттів (НУ) місткістю 1 908 339 осіб, переважно це підвали й цокольні приміщення.
Найбільше об’єктів цивільного захисту розташовано у Голосіївському районі – 991 споруда, Дарницькому – 591, Дніпровському – 539 та Святошинському – 532. Далі йдуть Солом’янський район – 492, Оболонський – 446, Шевченківський – 379, Печерський – 337, Деснянський – 287, Подільський – 227.
Бюджетом столиці на 2026 рік передбачено витратити на зведення споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ), тобто станцій метро/підземних паркінгів/підземних переходів – понад 840 мільйонів гривень. Станом на 8 липня фактично профінансовано трохи більше ніж 137 мільйонів гривень, 16,3%.
Тоді як на реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ запланували витратити понад 173,5 мільйона гривень, фактично вже профінансували – 18,5 млн гривень, тобто 10,7%; на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд цивільного захисту передбачили майже 935 мільйонів гривень, тоді як фактично профінансували – трохи більше ніж 71 мільйон гривень, 7,6%.
- Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко зреагувала на масовану російську атаку на Київщину та закликала повернути Києву 8 млрд грн на укриття та захист енергосистеми.
Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.
У Херсоні внаслідок російської атаки FPV-дрона зазнала поранень журналістка Олена Гнітецька, котра співпрацює з місцевими ЗМІ. У медійниці діагностували закриту черепно-мозкову травму і контузію.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готується не до миру, а до подальшої ескалації, та закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск і підтримку України системами ППО.