Сенатори США вимагають пояснити відсутність нових санкцій проти Росії
Джерело: Reuters
Двоє високопоставлених сенаторів-демократів зажадали від посадовців адміністрації Трампа пояснити, чому вони призупинили запровадження нових санкцій проти компаній, банків та інших структур, котрі допомагають Росії обходити чинні обмеження, на тлі того, що мирні переговори не дали результату.
Зокрема сенаторка Елізабет Уоррен, провідна демократка у банківському комітеті Сенату, та Крістофер Кунс надіслали листа держсекретарю Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту. Сенатори стверджують, що адміністрація на 17 місяців призупинила регулярні адресні санкції проти Росії, спрямовані на протидію обходу обмежень.
Востаннє США вводили великі санкції проти Росії у жовтні 2025 року, коли Мінфін націлився на “Роснефть” та “Лукойл”. Сенатори вважають, що ті санкції були разовими, і нині Росія їх легко обходить.
Представник Мінфіну у відповідь на запит Reuters заявив, що адміністрація продовжить діяти в інтересах нацбезпеки США та мирного врегулювання. У Держдепартаменті повідомили, що відомство не анонсує можливих санкційних заходів.
У листі цитується заява Бессента Конгресу у лютому про те, що адміністрація хотіла “подивитися, до чого приведуть мирні переговори”, перш ніж відновлювати частину санкцій проти обходу обмежень, хоча запроваджувала санкції проти Ірану та Куби під час переговорів з цими країнами. Також наводяться слова Рубіо у травні про те, що переговори між Росією та Україною не були плідними та на той момент не велися.
У листі мовиться про те, що після початку повномасштабної війни в лютому 2022 року і до січня 2025 року, проти Росії запровадили 111 санкційних пакетів.
Сенатори просять відповісти до 28 серпня на запитання: “Якщо адміністрація зупинила регулярні санкції проти Росії через мирні переговори, а ці переговори зайшли в глухий кут кілька місяців тому, чому адміністрація не відновила регулярні та часті санкції США, аби відновити важелі тиску заради справедливого миру в Україні?”.
Цього місяця Сенат ухвалив новий законопроект про санкції проти Росії, втім його майбутнє залишається невизначеним: демократи та частина республіканців стурбовані тим, що він може дати Трампу нові повноваження вводити мита на товари з країн-союзників США, включаючи Японію та деякі країни Європи.
- Президент Володимир Зеленський подякував Сенату США та всім американцям, які підтримують Україну, за ухвалення законопроєкту Ліндсі Грема щодо санкцій проти Росії та Ірану.
- 12 серпня Швейцарія посилила санкції проти Росії через повномасштабну війну РФ проти України. Вперше обмеження торкнулись представників російського промислового та оборонного сектору.
- У відповідь на нещодавню серію російських ударів по Україні Європейський Союз ухвалив нові санкції проти Росії. Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас вказує, що до санкційних списків додали 5 осіб, причетних до військово-промислового комплексу РФ.
- Велика Британія розширила антиросійські санкції та додала до списку 12 компаній, 6 суден тіньового флоту та бізнесмена Олександра Жданова.
Двоє високопоставлених сенаторів-демократів зажадали від посадовців адміністрації Трампа пояснити, чому вони призупинили запровадження нових санкцій проти компаній, банків та інших структур, котрі допомагають Росії обходити чинні обмеження, на тлі того, що мирні переговори не дали результату.
Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.
Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прокоментував результати наступальної операції на Олександрівському напрямку, яка тривала із січня до серпня цього року. За сім місяців українські військові повернули під контроль 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях. Про такі результати раніше цього дня повідомив президент Володимир Зеленський.
У Чехії кілька десятків громадян України вже отримали відмову тимчасового захисту через відсутність підтвердження виконання військового обов’язку в Україні.
У Києві нині триває відновлення 107 закладів освіти, пошкоджених внаслідок російських атак. Попередньо, усі столичні школи розпочнуть навчальний рік 1 вересня, однак у частині закладів навчання тимчасово відбуватиметься в очно-дистанційному форматі.