Bloomberg: Ірак домагається підвищення нафтової квоти ОПЕК+ до 6 млн барелів на добу
Джерело: Bloomberg
Другий за величиною виробник ОПЕК+ — Ірак — домагається, аби майбутні цілі видобутку розраховувалися на основі базового рівня в 6 мільйонів барелів на день, що є значним підвищенням порівняно з останнім рівнем, повідомили джерела.
Ірак домагається значного збільшення своєї квоти на видобуток нафти.
ОПЕК+ залучила зовнішнього консультанта для оцінки максимальних фізичних потужностей видобутку кожної країни, аби краще узгодити квоти з реальністю. Процес має бути завершений наприкінці цього місяця та ратифікований міністрами на засіданні наприкінці листопада.
Результат важливий для балансу світового нафтового ринку, який може постати перед новим надлишком пропозиції, якщо експорт сирої нафти з Перської затоки, порушений війною в Ірані, належно відновиться.
Це також може бути критично важливим для єдності ОПЕК. Організація постає перед напруженістю, оскільки Венесуела, ще один член-засновник, вивчає питання про вихід після досягнення пакту з президентом Дональдом Трампом, котрий надає США значний контроль над частиною її нафтових запасів.
Нинішня квота Іраку на вересень і жовтень становить 4,431 млн барелів на добу. Міжнародне енергетичне агентство оцінює стабільні видобувні потужності країни у 4,9 млн барелів на добу.
Фактичний видобуток значно нижчий. У серпні Ірак видобував у середньому 2,98 млн барелів на добу через перебої з потоками нафти через Ормузьку протоку.
У травні міністр нафти Іраку Басім Мохаммед Худайр заявляв про переговори з ОПЕК щодо збільшення видобутку до 5 млн барелів на добу після завершення війни з Іраном. Прем’єр-міністр Алі Аль-Заїді цього місяця заявив, що Ірак прагне досягти близько 10 млн барелів на добу до 2030 року.
Чи буде визнано базовий рівень у 6 млн барелів на добу, поки невідомо.
У червні Ірак натякав, що може вийти з ОПЕК, якщо йому не встановлять достатньо високий базовий рівень видобутку. Це може стати додатковим викликом для єдності організації.
Ірак є другим за обсягами виробником нафти в ОПЕК та одним із п’яти засновників організації, створеної у 1960 році саме у Багдаді. Потенційний вихід країни став би ще одним ударом для картелю після виходу з нього Об’єднаних Арабських Еміратів цього року.
Речник уряду Іраку Хайдер аль-Абуді заявив, що країна працює над відновленням цілковитої експортної спроможності та планує протягом найближчих років збільшити видобуток нафти до 7 млн барелів на добу. Водночас він відмовився коментувати питання квот або можливого виходу з ОПЕК.
Економіка Іраку переважно залежить від нафтових доходів. Додатковий тиск на неї спричинили перебої з експортом через напруженість довкола Ормузької протоки, через яку проходить більшість іракських постачань.
Прем’єр-міністр Іраку Алі аз-Заїді раніше заявив, що країна розраховує на збільшення своєї квоти відповідно до виробничих можливостей та чисельності населення.
Довідка. ОПЕК — міжнародний нафтовий картель, створений найбільшими видобувними державами світу. Головна мета організації — координація та уніфікація нафтової політики, а також стабілізація цін на нафту для запобігання їхнім різким коливанням.
- Відновлення судноплавства через Ормузьку протоку може послабити вплив ОПЕК на світовий ринок. Після завершення війни між Іраном та США виробники з Перської затоки, ймовірно, спробують максимально швидко збільшити експорт, щоб компенсувати втрати, завдані конфліктом.
- Країни ОПЕК+ залишили без змін квоти на видобуток нафти у жовтні, попри масштабні перебої з постачанням із Близького Сходу через війну США з Іраном.
- Через шість місяців після початку війни в Ірані ОПЕК+ опинився у незвичній ситуації — нафтовий альянс втрачає можливість впливати на ринок так, як це було раніше.
Майже третина 15-річних українців не досягає базового рівня одночасно з читання, математики та природничих наук, а понад половина має труднощі щонайменше в одній із цих галузей. Водночас результати PISA-2025 показали, що після різкого падіння у 2018-2022 роках середні показники українських підлітків більше не погіршуються.
Google оголосив про інвестиції на 13 мільярдів євро у розвиток ШІ-інфраструктури у Фінляндії. Компанія побудує три нові дата-центри, розширить наявний комплекс і протягом 22 років купуватиме до половини електроенергії, виробленої АЕС Ловііса.
Києво-Могилянська академія спільно зі шведським Södertörn University проведе дослідження громадянських прав ЛГБТ+ військових в Україні. Науковці з’ясовуватимуть, чи впливає участь у військовій службі на готовність суспільства та держави підтримувати вимоги щодо рівних прав.
Майже 2 млрд осіб у світі мають менструації, однак наука лише починає досліджувати потенціал менструальної крові. Особливу увагу вчені приділяють клітинам, які містяться в ній, та їхній здатності сприяти відновленню пошкоджених тканин.
Ветеранів західного спецназу могли залучати до підготовки громадян Росії та чинних військових у тренувальних центрах Болгарії й Сербії. Такі висновки містяться у розвідувальній записці, підготовленій для мережі Five Eyes, однак незалежно підтвердити їх поки не вдалося.