Додаткові 1000 кроків щодня можуть знижувати ризик проблем із серцем – дослідження
Джерело: WP
Додаткові 1000 кроків на день можуть бути пов’язані зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, особливо у людей із підвищеним артеріальним тиском. Про це свідчать результати нового дослідження за участю понад 36 тисяч британців середнього та старшого віку.
Науковці вивчали, як кількість щоденних кроків пов’язана з ризиком серцевого нападу, інсульту, серцевої недостатності та інших серйозних проблем із серцем.
У дослідженні взяли участь 36 192 чоловіки та жінки з Великої Британії, які мали підвищений артеріальний тиск. Учасники носили трекери фізичної активності, що фіксували кількість кроків протягом дня.
Після цього дослідники спостерігали за ними майже десять років і відстежували, у кого за цей час виникали серцево-судинні захворювання.
На основі отриманих даних науковці змоделювали, як збільшення кількості кроків може впливати на ризик таких захворювань.
Результати показали, що навіть відносно невелике збільшення щоденної активності було пов’язане з помітною різницею.
Кожна додаткова тисяча кроків на день була пов’язана зі зниженням ризику серйозних проблем із серцем і судинами приблизно на 17%. Дослідники простежили цей зв’язок, починаючи від рівня у 2344 кроки на день.
Для окремих захворювань різниця була ще помітнішою. Кожна додаткова тисяча кроків була пов’язана зі зниженням ризику серцевого нападу приблизно на 9%, інсульту – на 25%, а серцевої недостатності – на 22%.
При цьому значення не мало, з якого рівня фізичної активності починала людина.
Додавання 1000 кроків до звичних 3000, 7000 або навіть 9999 кроків на день у кожному випадку було пов’язане зі зниженням серцево-судинних ризиків.
Це означає, що користь могла спостерігатися як у людей із відносно низьким рівнем щоденної активності, так і в тих, хто вже багато ходив.
Водночас після приблизно 10 тисяч кроків на день додаткова користь переставала суттєво зростати.
В авторській статті, що супроводжувала публікацію дослідження, зазначили, що результати ще раз ставлять під сумнів уявлення про 10 тисяч кроків як обов’язкову щоденну ціль.
За словами авторів, “користь для здоров’я накопичується значно раніше, ніж людина досягає популяризованої мети у 10 тисяч кроків”.
Іншими словами, для позитивного ефекту не обов’язково одразу намагатися проходити 10 тисяч кроків щодня. Навіть невелике збільшення звичної активності може мати значення.
Додаткова тисяча кроків – це приблизно 800 метрів ходьби.
У середньому таку відстань можна пройти приблизно за вісім-десять хвилин, залежно від темпу.
Автори роботи наголошують, що дослідження не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку між додатковими кроками та зниженням ризику захворювань. Водночас велика кількість учасників і тривалий період спостереження дають підстави говорити про стійкий зв’язок між більшою щоденною рухливістю та кращими показниками здоров’я серця.
Особливо актуальними ці результати можуть бути для людей із підвищеним артеріальним тиском, оскільки саме вони брали участь у дослідженні й уже мають вищий ризик серцево-судинних захворювань.
- Нове дослідження Європейської асоціації з вивчення ожиріння показало, що людям, які худнуть за допомогою дієти, варто проходити близько 8500 кроків на день, аби підтримувати результат і знизити ризик повторного набору ваги.
У Харкові жінку, яка збирала розвіддані про позиції Сил оборони та передавала їх російській спецслужбі, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
77-річний король Великої Британії Чарльз III долучився до святкувань під час традиційного параду Джанкану на Парламентській площі в Нассау, столиці Багамських Островів.
У четвер, на тлі атаки безпілотників, в аеропортах Москви та Санкт-Петербурга затримали або скасували понад 460 рейсів. Найбільше обмеження вплинули на роботу летовищ «Внуково» та «Шереметьєво».
Додаткові 1000 кроків на день можуть бути пов’язані зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань, особливо у людей із підвищеним артеріальним тиском. Про це свідчать результати нового дослідження за участю понад 36 тисяч британців середнього та старшого віку.
Сейм Латвії ухвалив зміни до законодавства, які розширюють повноваження прикордонників. Відтепер вони можуть застосовувати зброю не лише для самооборони, а й для відбиття нападів на об’єкти інфраструктури.