З початку повномасштабної війни до Євросоюзу переїхали більш як 100 000 росіян
Джерело: Eurostat
Кількість громадян Росії з посвідками на проживання та дозволами на постійне проживання у країнах Європейського Союзу зросла на 105 тисяч від початку повномасштабної російсько-української війни. Наприкінці 2021 року відповідні документи мали 771,8 тисячі росіян, тоді як до кінця 2025-го — вже 876,6 тисячі. Загальна кількість зросла на 13,6%.
Найбільше росіян мешкає у Німеччині — 218 тисяч. Далі йдуть Іспанія — 116,8 тисячі, Естонія — 78,4 тисячі, Франція — 66,8 тисячі, Італія — 50,5 тисячі, Кіпр — 44,8 тисячі та Чехія — 36,4 тисячі.
Найменше таких громадян РФ зареєстровано в Румунії — 1,5 тисячі, Хорватії — 1,7 тисячі та на Мальті — 1,9 тисячі.
Тим часом, найбільше за чотири роки російська діаспора зросла у теплих країнах. В Іспанії кількість росіян із дозволами на проживання збільшилася на 44,4 тисячі — або на 61%. На Кіпрі приріст становив 26,8 тисячі, тож кількість росіян зросла у 2,5 раза. У Франції їх стало більше на 13,7 тисячі, або на 25%, тоді як у Португалії — на 13,5 тисячі, тобто у 3,5 раза.
Разом з тим, у деяких країнах кількість росіян із дозволами на проживання скоротилася. У Латвії їх стало менше на 14,9 тисячі, в Естонії — на 9 тисяч, у Чехії — на 7,8 тисячі.
За межами ЄС основними напрямками російської еміграції стали Туреччина, Грузія, Казахстан, Сербія та Вірменія.
У Туреччині чинні посвідки на проживання мають 75,9 тисячі громадян Росії. Це вдвічі менше за піковий рівень на початку 2023 року, коли їхня кількість перевищувала 154 тисячі.
Після оголошення мобілізації в РФ до Грузії переїхали близько 70 тисяч росіян, багато з них залишаються у країні.
У Казахстані постійно проживають 97,5 тисячі російських громадян, ще 9,6 тисячі мають дозвіл на тимчасове проживання.
У Сербії наприкінці 2025 року дозволи на тимчасове або постійне проживання мали 61,9 тисячі росіян. До повномасштабної війни їх було менш як 5 тисяч.
За даними МВС Вірменії, у грудні 2025 року право на законне проживання у країні мали 43,5 тисячі громадян Росії.
Раніше стало відомо, що Європейський Союз розглядає можливість посилення правил видачі туристичних віз громадянам Росії після звинувачень Москви у підготовці диверсії в аеропорту Лейпцига.
Окрім того, у 2025 році країни Європейського Союзу видали громадянам Росії 10 415 приписів залишити їхню територію. Як свідчать дані Євростату, показник став рекордним за минулі п’ять років статистики.
Найбільше приписів у 2025 році видала Німеччина — 3 030 (зростання на 22,2%). Країна залишалася лідером за цим показником і у попередні два роки. На другому місці — Литва, яка видала 1 795 приписів (ріст на рекордні 190%). Третю позицію посіла Франція, котра скоротила кількість видворень на 3,4%, видавши 1 130 приписів.
- У Литві мають намір позбавити громадянства російську балерину Ілзе Лієпу через підтримку нею російсько-української війни.
- Франція висилатиме іноземців, зокрема росіян, що загрожують державній безпеці.
- Представниця міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова порівняла з “фашистськими звірствами” заплановане масове видворення російських громадян з Латвії.
- Естонія вислала російського дипломата через підозру у втручанні у внутрішні справи країни, заявив міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна.
На війні загинув Артур Назаров – фотограф, відеограф, учасник Революції Гідності та доброволець із Сум. Він документував події на Майдані, воював на сході України у 2014-2015 роках, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 20 листопада щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 157 бойових зіткнень.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.