Угорщина розблокувала відкриття двох переговорних кластерів для України – ЗМІ

Джерело: “Європейська правда”

Угорщина дала “зелене світло” на просування України у переговорах щодо вступу до ЄС, погодившись на відкриття кластерів 2 “Внутрішній ринок” та 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”, повідомило обізнане джерело в ЄС.

Група COELA затвердила результати скринінгу за кластерами 2 і 3 для України, і сьогодні на Coreper посли держав ЄС погодили направлення листів урядам України та Молдови щодо представлення переговорних позицій, – зазначив співрозмовник.

Як зауважується, наступні процедурні кроки можуть бути пройдені дуже швидко.

Очікується, що держави ЄС зможуть погодити переговорну позицію щодо відкриття кластерів вже 12 жовтня – після того, як Рада ухвалить законодавчі зміни щодо освіти мовами нацменшин.

У разі ухвалення ЄС може провести міжурядову конференцію в Люксембурзі 13 або 14 жовтня для формального відкриття кластерів.

Перший і шостий кластери Україна відкрила у червні та липні. Подальший прогрес був заблокований через позицію Угорщини, яка вимагала врегулювати питання прав угорської меншини в Україні. 2 жовтня Будапешт позитивно оцінив поданий Україною законопроєкт щодо освітніх прав національних меншин.

Відкриття наступних кластерів стосуватиметься також Молдови, чий переговорний процес із ЄС політично пов’язаний з українським.

Україна розраховує на відкриття решти переговорних кластерів щодо вступу до Європейського Союзу вже до кінця року. Принаймні про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький після розмови з комісаркою ЄС з питань розширення Мартою Кос.

Сторони детально обговорили прогрес у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС.

Глава уряду додав, що сторони окремо обговорили питання фінансування. І пояснив, що для України критично важливо вже зараз напрацювати рішення, котрі забезпечать необхідні ресурси для фінансування бюджетних й оборонних видатків на 2026-2027 роках.

У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Що таке кластер

Кластер – це не окрема інституція чи організація, а тематична частина правової бази ЄС – acquis, яку має запровадити країна-кандидат у своє законодавство. Кожен кластер представляє певну сферу політики ЄС.

Задля вступу Україна повинна гармонізувати своє законодавство з Євросоюзом за шістьма кластерами:

  1. Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals),
  2. Внутрішній ринок (Internal Market),
  3. Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток (Competitiveness & Inclusive Growth),
  4. Зелений порядок денний та стале з’єднання (Green Agenda & Sustainable Connectivity),
  5. Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості (Resources, Agriculture & Cohesion),
  6. Зовнішні відносини (External Relations).

Раніше президент Естонії Алар Каріс під час спільної пресконференції у Таллінні з президентом України Володимиром Зеленським заявив про необхідність пришвидшення євроінтеграції України та відкриття всіх переговорних кластерів з ЄС уже влітку.

Зауважимо, у червні Україна офіційно розпочала переговорний процес із Європейським Союзом, відкривши перший та найважливіший тематичний блок законодавства – кластер “Основи”. Відповідне рішення ухвалили всі держави-члени ЄС.

Хоча технічно Україна готова до відкриття всіх шести кластерів, подальший рух залежить від політичного консенсусу 27 країн ЄС.

Орієнтиром для вступу залишається 2030 рік. Щоб вкластися у ці строки, Україні необхідно пройти надскладний марафон: завершити переговори за всіма кластерами до 2027-2028 років, аби залишити час на ратифікацію договору про вступ у всіх країнах-членах ЄС.

Водночас амбітний план Європейської комісії щодо прискореного приєднання України до Євросоюзу до 2027 року фактично знято з порядку денного. Під час дипломатичної вечері в Брюсселі посли країн-членів дали чітко зрозуміти Бйорну Зайберту, голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що вони не підтримають модель “зворотного розширення”, яка концепція передбачала прийняття країни до складу блоку з подальшим поступовим виконанням вимог. Дипломати назвали такий підхід нереалістичним і таким, що створює марні ілюзії.

Тим часом, Німеччина та Франція закликали до надання Україні “символічних” пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією.

Мерка японського міста Явата Шоко Кавата опинилася в центрі загальнонаціональної дискусії після того, як вирішила піти у декретну відпустку. Частина японців розкритикувала посадовицю, заявивши, що обрані представники влади не повинні надовго відходити від виконання своїх обов’язків.

Країни ЄС побоюються масштабної гібридної атаки Росії, яка може призвести до людських жертв, і таємно готують спільну відповідь на можливий сценарій. Про це повідомили п’ятеро європейських дипломатів і посадовців.

7 жовтня російські окупанти втретє за останні пів року атакували ракетами Київський картонно-паперовий комбінат, який виробляє зокрема туалетний папір “Обухів”.

Легенда футболу Ліонель Мессі, якого вважають одним із найвидатніших гравців усіх часів, у вівторок увечері провів свій останній матч за збірну Аргентини.

До кінця 2026 року видатки російського бюджету на оборону можуть сягнути 17 трлн рублів — близько $199 млрд. Це приблизно на 40% більше, ніж уряд Росії закладав у бюджет наприкінці 2025 року, повідомили два джерела, близькі до російського уряду.