Дії Трампа протягом останніх 72 годин виглядають, як спроба змусити Київ капітулювати:

Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.

Про це йдеться у статті авторки The Atlantic Енн Епплбаум.

На думку журналістки, Трамп, імовірно, намагався переконати виборців, що причиною високих цін на пальне є українські удари по російських нафтопереробних заводах, а не розв’язана ним війна в Ірані. Водночас обсяги пального, які Росія могла б експортувати, надто малі, щоб істотно вплинути на ціноутворення.

Крім того, напередодні проміжних виборів у США, які відбудуться 3 листопада, ситуація навряд чи зміниться на користь Трампа та Республіканської партії.

За останні 72 години Дональд Трамп скинув усі маски, знищив кілька десятиліть американської політики та звів нанівець 18 місяців власної дипломатії. Америка зараз є примхливою, непередбачуваною державою, чия зовнішня політика може імпульсивно змінюватися щодня, — написала Епплбаум.

Від початку другого президентського терміну Трампа союзники США намагалися пояснити йому значення війни Росії проти України, а також загрозу, яку Росія становить для безпеки та стабільності в Європі, на Близькому Сході й в Африці.

Однак замість того, щоб дослухатися до цих аргументів, Трамп став на бік російського диктатора Володимира Путіна. Як зазначила Епплбаум, це стало головним сигналом для американських союзників, які тепер мають усвідомити, що не можуть беззастережно покладатися на підтримку Вашингтона.

Не покладайтеся на Сполучені Штати, — так авторка сформулювала головний висновок, який інші країни мають зробити з дій американського президента.

Ще одним уроком цієї ситуації Епплбаум назвала ризик корупції серед найближчого оточення Трампа. Зокрема, вона звернула увагу на переговори щодо активів російської нафтової компанії «Лукойл», які може придбати бізнес-консорціум за участю головних переговорників американського президента Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, доньки Трампа Іванки, а також сина Віткоффа.

На думку авторки, сама можливість укладення таких домовленостей викликає питання щодо мотивів учасників переговорів і того, як їхні приватні інтереси можуть впливати на зовнішню політику США.

Навіть якщо жодна з таких угод ніколи не буде укладена, сам факт обговорення їх переговірниками Трампа дає російському режиму підстави вважати, що він може продовжувати війну безкарно, — наголосила Епплбаум.

Водночас журналістка зазначила, що демократичні країни не обов’язково мають припиняти співпрацю через зміну позиції американського президента. За її словами, держави, які поділяють демократичні цінності, можуть і надалі координувати свої дії та підтримувати одна одну без безпосередньої участі глави Білого дому.

Однак демократії можуть співпрацювати і без американського президента, — підсумувала Епплбаум.

Раніше група американських сенаторів від Демократичної та Республіканської партій розкритикувала рішення президента США дозволити імпорт російського дизельного пального. Законодавці заявили, що воно суперечить ухваленій у 2022 році забороні на закупівлю російських енергоносіїв, і закликали адміністрацію скасувати це рішення.

Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.

Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.

Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.

На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.

Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.