Українець, котрий пережив Другу світову війну, нині боїться росіян та найманців «Вагнер» – історія WP

Джерело: The Washington Post

Українець Федір Бовкун ледве уникнув загибелі, коли німецькі солдати вбили сотні осіб під час Другої світової війни у його рідному селі, неподалік кордону з Білоруссю. Однак, нині разом з дружиною Марією вони бояться повторного наступу росіян та найманців ПВК “Вагнер” з боку РБ.

Федору було 6 років, коли німці загнали селян у хлів і підпалили його, розправившись у такий спосіб за напади українських партизанів. Хоча кілька членів сім’ї Бовкуна загинуло, він разом із матір’ю видерся із полум’я й сховався на сусідньому житньому полі.

Його дружина Марія також пережила липневий розстріл 1943 року. Їй тоді було всього 2 роки, тож вона пам’ятає тільки розповіді про те, як тітка схопила її та втекла в ліс.

Тепер Бовкуни знову побоюються військового нападу, цього разу з боку Росії та найманців групи “Вагнер”, що перебрались до Білорусі, кордон якої – менш ніж за чотири км від їхнього села. Ракетний удар по театру в Чернігові став нагадуванням про те, що навіть відносно тихі райони вздовж північного кордону України та в інших місцях є вразливими для російської атаки у будь-який момент.

Ми вже знаємо відчуття такого випробування, – розповів 86-річний Федір Бовкун під час спільного інтерв’ю зі своєю дружиною Марією. – Ми пройшли через війну… Ми нічого цього не хочемо. Боїмося – бо війна.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений The Washington Post (@washingtonpost)

Понад 8 мільйонів українців загинули у Другій світовій війні, багато з них – під німецькою окупацією після того, як Гітлер розв’язав війну проти Радянського Союзу в червні 1941 року.

За даними ООН станом на 30 липня, кількість жертв серед цивільного населення в Україні з початку повномасштабного вторгнення перевищила 26 тисяч, зокрема 9,4 тисячі загиблих і понад 16,6 тисячі поранених.

Бовкуни пережили дві великі війни, вони витримали й інші труднощі, зокрема життя в радянському колгоспі за сталінської влади. Марія під час Другої світової війни втратила молодшого брата через нещасний випадок на фермі. Донька Бовкунів померла від хвороби.

Двоє їхніх синів емігрували до Сполучених Штатів багато років тому, закликали їх покинути Україну. Однак жоден із них – не готовий до такої подорожі.

Село Копище, де вони провели більшу частину свого життя, для них – рідний дім. Це місце з трьох боків оточене білоруським кордоном і густим лісом, у регіоні, де сім’ї з двох країн давно змішали свої мови, життя та свій бізнес.

Коли російські війська увійшли в Україну 24 лютого 2022 року, близько 1000 мешканців села втекли в ліс – як це зробили їхні попередники понад сім десятиліть тому. Під німецькою окупацією тут вирувала партизанська діяльність.

Зібрали нас, погнали всіх до сараю, де вже були інші, – згадував Федір. – Коли ми підійшли до сараю, зсередини вже долинали шум, крики та плач. Вони вже підпалили сарай і оточили його, щоб ніхто не міг вибратися, – розповів він.

Коли селянам вдалося вибити двері, Федір втік, одна з його сестер також вирвалася, але була застрелена, двоє двоюрідних братів загинули у вогні.

Його мати, Пелагія, також втекла разом із хлопчиком приблизно його віку. Згодом вони з мамою сховалися в лісі. Батько Федора теж вижив, тоді він пас корів за селом.

Батько Марії уник масової розправи, оскільки воював з партизанами. Можливо, її матір пощадили, бо того ранку вона теж пасла корів за селом.

Після війни Федір і Марія працювали у колгоспі. Робота на фермі була важкою, а радянське життя – взагалі репресивним за Сталіна та комуністичної партії.

Люди боялися партії не менше, ніж війни.

Загроза покарання також була всюдисущою, навіть за найменші порушення. Люди, які збирали для себе кукурудзу, що залишилася на полях після жнив, ризикували потрапити в тюрму.

Це просто колосся. Воно впало на землю. Але ви не можете це забрати, – розповів він.

Одначе нині подружжя стурбоване російським нападом, особливо після того, як бойовики групи “Вагнер” Євгена Пригожина перебазувалися до Білорусі невдовзі після припиненого заколоту проти військового керівництва Росії. Присутність російських найманців спонукала Україну та Польщу до укріплення кордону.

Я боюся, – зізналася Марія. – Я боюся лягати спати, думаю, чи мені знову встати, чи лягти, бо ракети летять і можуть влучити у будинок, і ти загинеш.

• За даними Центру національного спротиву, у Білорусі відбулась сутичка між білоруськими прикордонниками та найманцями ПВК “Вагнер”.
• Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
• 28 серпня міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський заявив, що його країна спільно з країнами Балтії обіцяють закрити свої кордони з Білоруссю у разі, якщо станеться “критичний інцидент”.