Очільник МЗС України зустрівся з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі: обговорили ситуацію на ЗАЕС

Джерело: Дмитро Кулеба у Twitter

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час 78-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку зустрівся з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаелем Гроссі.

Під час зустрічі сторони обговорили ситуацію на Запорізькій атомній електростанції і продовження співпраці України з МАГАТЕ.

Крім того, міністр закордонних справ України наголосив, що Росія повинна припинити ядерний шантаж і покинути Запорізьку АЕС.

“Я зустрівся з Рафаелем Гроссі в Нью-Йорку, щоб обговорити ситуацію на Запорізькій АЕС і продовження співпраці Україна-МАГАТЕ. Росія повинна припинити ядерний шантаж і вийти з ЗАЕС, щоб відновити ядерну безпеку в Україні та у Європі загалом”, – зазначив Дмитро Кулеба.

Нагадаємо, що понад рік тому, 1 вересня 2022 року, у відповідь на офіційний запит України на тимчасово окупованій ЗАЕС розпочала роботу постійна моніторингова місія Міжнародного агентства з атомної енергії. Початок роботі місії дав гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, який тоді ж відвідав ЗАЕС.

Відтак, постійна місія МАГАТЕ на Запорізькій АЕС стала першою з експертних місій Агентства на українських АЕС. Згодом Україна звернулася до МАГАТЕ з пропозицією розширити роботу місій на всі українські АЕС, адже через обстріли РФ склалася загрозлива ситуація для функціонування української атомної генерації.

Зокрема, у листопаді після масштабного обстрілу одночасно всі українські АЕС були знеструмлені та перейшли на аварійне живлення дизель-генераторами. У січні 2023 року для здійснення безперервного контролю і моніторингу ядерної та радіаційної безпеки члени місії прибули на майданчики Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької, а також Чорнобильської АЕС.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.