Південна Корея, Японія та Китай погодилися «якнайшвидше» провести тристоронній саміт
Джерело: Reuters
26 вересня високопоставлені дипломати Південної Кореї, Китаю та Японії домовилися, що лідери їхніх країн зустрінуться у “якнайшвидший зручний час”, сигналізуючи про відновлення дипломатичного співробітництва.
Три країни погодилися щорічно проводити саміт, починаючи з 2008 року, щоб сприяти регіональній співпраці, однак ініціатива була зруйнована двосторонніми суперечками та пандемією COVID-19. Останній саміт відбувся у 2019 році.
У заяві Міністерства закордонних справ Сеула зазначили, що конкретні дати зустрічі залишаються на стадії обговорення. Південна Корея запропонувала провести саміт наприкінці грудня.
Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава заявила, що три країни поділяють прагнення відновити переговори на високому рівні, включаючи саміти, “якнайшвидше”.
Зауважується, що переговори мають на меті заспокоїти стурбованість Пекіна відносно зміцнення співпраці Токіо та Сеула з Вашингтоном.
Тристоронні саміти між сусідніми країнами традиційно проводяться за участю прем’єр-міністра Китаю, одначе, Південна Корея також наполягає на окремому візиті глави держави Сі Цзіньпіна.
Також стало відомо, що у межах політики нормалізації двосторонніх відносин Китай та США створили дві робочі групи, зокрема економічну та фінансову, для забезпечення тіснішої комунікації між фінансово-економічними блоками їхніх урядів.
- 20 вересня у своєму зверненні до Генеральної Асамблеї ООН президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що його країна спільно зі своїми союзниками “не буде стояти осторонь”, якщо Північна Корея отримає допомогу Росії.
- 7 вересня керівники оборонних відомств США, Південної Кореї та Японії спільно засудили нещодавнє випробування ракет Північною Кореєю та погодилися прискорити співпрацю у сфері відстеженні ракет.
- 16 липня Сполучені Штати Америки, Японія та Південна Корея провели спільні військово-морські навчання з протиракетної оборони.
- Уряд США запровадив нові санкції проти п’яти російських та 11 китайських компаній через їх роль у постачанні компонентів для безпілотників, які використовувалися під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Уряд Швейцарії продовжив дію статусу S для українських переселенців ще на один рік, оскільки не побачив ознак довгострокової стабілізації ситуації в Україні. Однак обмеження застосовуватимуться до певних груп.
На московських АЗС знову запровадили обмеження на відпуск бензину та дизельного пального. Це відбувається попри заходи російської влади щодо стабілізації забезпечення столиці шляхом перерозподілу ресурсів з інших регіонів.
Благодійний Фонд Сергія Притули чотири роки тому за кошти громадян та бізнесу придбав для військової розвідки України радарний супутник компанії ICEYE.
У Росії загострилася криза пального: нині бензин або дизель доступні лише на 28,1% автозаправних станцій у країні проти 41% тижнем раніше.
Вісім країн, котрі не входять до Європейського Союзу, погодилися приєднатися до нового пакета санкцій ЄС проти Білорусі, запроваджених щодо Мінська через підтримку війни РФ проти України.