Південна Корея, Японія та Китай погодилися «якнайшвидше» провести тристоронній саміт
Джерело: Reuters
26 вересня високопоставлені дипломати Південної Кореї, Китаю та Японії домовилися, що лідери їхніх країн зустрінуться у “якнайшвидший зручний час”, сигналізуючи про відновлення дипломатичного співробітництва.
Три країни погодилися щорічно проводити саміт, починаючи з 2008 року, щоб сприяти регіональній співпраці, однак ініціатива була зруйнована двосторонніми суперечками та пандемією COVID-19. Останній саміт відбувся у 2019 році.
У заяві Міністерства закордонних справ Сеула зазначили, що конкретні дати зустрічі залишаються на стадії обговорення. Південна Корея запропонувала провести саміт наприкінці грудня.
Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава заявила, що три країни поділяють прагнення відновити переговори на високому рівні, включаючи саміти, “якнайшвидше”.
Зауважується, що переговори мають на меті заспокоїти стурбованість Пекіна відносно зміцнення співпраці Токіо та Сеула з Вашингтоном.
Тристоронні саміти між сусідніми країнами традиційно проводяться за участю прем’єр-міністра Китаю, одначе, Південна Корея також наполягає на окремому візиті глави держави Сі Цзіньпіна.
Також стало відомо, що у межах політики нормалізації двосторонніх відносин Китай та США створили дві робочі групи, зокрема економічну та фінансову, для забезпечення тіснішої комунікації між фінансово-економічними блоками їхніх урядів.
- 20 вересня у своєму зверненні до Генеральної Асамблеї ООН президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що його країна спільно зі своїми союзниками “не буде стояти осторонь”, якщо Північна Корея отримає допомогу Росії.
- 7 вересня керівники оборонних відомств США, Південної Кореї та Японії спільно засудили нещодавнє випробування ракет Північною Кореєю та погодилися прискорити співпрацю у сфері відстеженні ракет.
- 16 липня Сполучені Штати Америки, Японія та Південна Корея провели спільні військово-морські навчання з протиракетної оборони.
- Уряд США запровадив нові санкції проти п’яти російських та 11 китайських компаній через їх роль у постачанні компонентів для безпілотників, які використовувалися під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.
Згідно з даними аналітиків, ситуація на півночі Сумщини продовжує ускладнюватися через постійний тиск російських військ і великої кількості піхоти. Сили оборони відзначають, що після ураження скупчення противника, їм вдається дуже швидко відновити штурмові групи.