Європа «збентежена» зупинкою американської допомоги Україні – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Західні союзники України занепокоєні ситуацією в США, де через внутрішню політичну боротьбу військова допомога Україні опинилася під сумнівом.
Як розповів європейський високопосадовець на умовах анонімності, ситуація з американською допомогою Україні викликає занепокоєння та потребує швидкого вирішення. За його словами, Путін та інші агресори можуть стати сміливішими через відсутність непохитної підтримки Заходу.
“Більшість із нас, тих, хто підтримує Україну, це застало зненацька. Це могло викликати піднесення в тих країнах, які не підтримують Україну або бажають їй чогось іншого, окрім перемоги. Це, звісно, можна виправити, але це вказує на складність дискусії”, – прокоментував міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Зазначено, що деякі партнери посилаються на коментарі президента Джо Байдена, який доручив Конгресу швидко відновити фінансування програм підтримки України.
“Президент Байден чітко дав зрозуміти, що це не змінює його погляду на безперервні дарування та фінансування. Але, звичайно, внутрішня політика впливає на це”, – вважає міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс.
- Відставка спікера Палати представників США Кевіна Маккарті може свідчити про зміни у поглядах щодо допомоги Україні.
- 1 жовтня президент США Джо Байден закликав республіканців у Палаті представників, зокрема спікера Кевіна Маккарті, дотримати своє слово щодо державного фінансування та допомоги Україні після того, як він підписав законопроєкт, який ледве допоміг уряду уникнути “шатдауну”.
- Спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті попри свою попередню заяву, наголосив, що у законопроєкті про фінансування Пентагону він залишить допомогу Україні. Мовиться про суму у 300 млн доларів.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.