РФ не вдалося потрапити до Ради ООН з прав людини
Джерело: постійний представник України в ООН Сергія Кислиці/Twitter
За результатами голосування у Генеральній Асамблеї ООН, Росії не вдалося повернутися до Ради ООН з прав людини на 2024–2026 роки.
Країни, котрі претендували на представництво із групи східноєвропейських держав, боролися за два місця в Раді ООН. Місця зарезервували для країн Центральної та Східної Європи.
У результаті таємного голосування, Болгарія отримала підтримку 160 країн, Албанія – 123, тоді як РФ – 83.
Bulgaria 160, Albania 123, Russia 83 … https://t.co/mW1N1dE9GT
— Sergiy Kyslytsya 🇺🇦 (@SergiyKyslytsya) October 10, 2023
РФ обрали до Ради у 2020 році, одначе, у квітні 2022 року, після початку повномасштабної війни проти України, її вигнали за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
Раніше у Держдепі США наголосили, що прагнення РФ бути учасником Ради ООН з прав людини не узгоджується з її злочинами в Україні.
Також Велика Британія заявила, що “рішуче виступає проти” спроби Росії знову приєднатися до Ради з прав людини.
Зауважимо, деякі дипломати висловлювали побоювання, що РФ має шанси повернутися до Ради ООН з прав людини під час таємного голосування.
- 25 вересня у Раді ООН з прав людини заявили про “постійні докази” того, що російські сили “вчиняють воєнні злочини в Україні”.
- Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.
- Прем’єр-міністр Греції заявив, що Москва повинна бути покарана відповідно до міжнародного права за воєнні злочини, які скоїла.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.