Вірменія заявила про готовність підписати «мирний договір» з Азербайджаном

Джерело: DW

До кінця 2023 року Вірменія готова підписати з Азербайджаном договір про мир та нормалізацію відносин. Про це 17 жовтня заявив вірменський прем’єр-міністр Нікол Пашинян, виступаючи в Європарламенті.

Пашинян зазначив, що у його країні є достатня політична воля для рішучих зрушень у бік світу.

Глава уряду Вірменії закликав євродепутатів, Євросоюз та його країни активно підтримати мирний процес, щоб “зробити цю можливість реальною”. Він вказав на готовність Єревану до обміну затриманими та військовополоненими з Баку, до співпраці у сфері розмінування, відкриття транспортного сполучення всього регіону — як між різними частинами Вірменії, так і з Азербайджаном та іншими сусідніми державами.

Серед умов він назвав “відсутність двозначності” у визнанні території один одного та делімітацію кордону, який має стати основою для розведення сил та подальшого підписання мирного договору.

Очікується, що до кінця жовтня у Брюсселі пройде зустріч на найвищому рівні між лідерами Вірменії та Азербайджану та головою Європейської ради Шарлем Мішелем.

Пашинян також заявив про готовність Вірменії до зближення з Європейським Союзом, “наскільки ЄС вважатиме за можливе”. Він назвав ЄС головним партнером Вірменії у сфері проведення реформ та подякував за допомогу у подоланні гуманітарної кризи, спричиненої масовим переміщенням у країну більшості жителів Нагірного Карабаху. За бездіяльності миротворчої місії Російської Федерації близько 100 000 людей залишили Нагірний Карабах за один тиждень, нагадав прем’єр-міністр.

Союзники України опрацьовують схему, яка дозволила б передати Києву додаткові ракети-перехоплювачі PAC-2 для систем Patriot. Один із варіантів, який розглядають, Норвегія викупить ракети в Іспанії та Греції, а потім передасть їх Україні.

Кіберфахівці Служби безпеки спільно з Національною поліцією ліквідували масштабну шахрайську схему, яка полягала у викраденні коштів із криптовалютних гаманців громадян країн Євросоюзу.

Друга партія російських супутників “Рассвет”, які Москва позиціонує як аналог системи Starlink, не змогла вийти на заплановану робочу висоту. Частина апаратів уже втрачає орбіту, а щонайменше два можуть найближчим часом увійти в атмосферу Землі.

Генеральний директор SpaceX Ілон Маск виступає проти використання системи Starlink для ударів по Росії попри заяви ЗМІ, що він нібито змінив свою думку.

У ніч проти 1 вересня Росія вчергове атакувала Україну безпілотниками. Естонія, Латвія та Румунія оголошували повітряну тривогу через загрозу БпЛА