Вірменія заявила про готовність підписати «мирний договір» з Азербайджаном

Джерело: DW

До кінця 2023 року Вірменія готова підписати з Азербайджаном договір про мир та нормалізацію відносин. Про це 17 жовтня заявив вірменський прем’єр-міністр Нікол Пашинян, виступаючи в Європарламенті.

Пашинян зазначив, що у його країні є достатня політична воля для рішучих зрушень у бік світу.

Глава уряду Вірменії закликав євродепутатів, Євросоюз та його країни активно підтримати мирний процес, щоб “зробити цю можливість реальною”. Він вказав на готовність Єревану до обміну затриманими та військовополоненими з Баку, до співпраці у сфері розмінування, відкриття транспортного сполучення всього регіону — як між різними частинами Вірменії, так і з Азербайджаном та іншими сусідніми державами.

Серед умов він назвав “відсутність двозначності” у визнанні території один одного та делімітацію кордону, який має стати основою для розведення сил та подальшого підписання мирного договору.

Очікується, що до кінця жовтня у Брюсселі пройде зустріч на найвищому рівні між лідерами Вірменії та Азербайджану та головою Європейської ради Шарлем Мішелем.

Пашинян також заявив про готовність Вірменії до зближення з Європейським Союзом, “наскільки ЄС вважатиме за можливе”. Він назвав ЄС головним партнером Вірменії у сфері проведення реформ та подякував за допомогу у подоланні гуманітарної кризи, спричиненої масовим переміщенням у країну більшості жителів Нагірного Карабаху. За бездіяльності миротворчої місії Російської Федерації близько 100 000 людей залишили Нагірний Карабах за один тиждень, нагадав прем’єр-міністр.

Майже 1,2 млн нелегалізованих мігрантів подали заявки на отримання законного статусу в Іспанії. На цьому тлі опозиція звинуватила уряд Педро Санчеса у непрозорості, а ультраправа Vox заговорила про “тихе виборче шахрайство”.

Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

У Швейцарії повністю розтанув увесь сніг і лід, що накопичилися на льодовиках протягом минулої зими. За даними Швейцарської служби моніторингу льодовиків (GLAMOS), цього року так званий “день втрати льодовика” настав майже на два місяці раніше, ніж це зазвичай відбувається.

Повномасштабна війна проти України коштувала Росії близько 450 тис. загиблих, а її загальні військові втрати можуть сягати 1,4 млн людей. Такі оцінки навів Центр стратегічних і міжнародних досліджень.

Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.