Захід має завадити Путіну спровокувати конфлікт на Балканах – Foreign Affairs

Джерело: Foreign Affairs

У вересні Сербія розмістила сучасне озброєння на своєму кордоні з Косовом, що стало одним із найбільших нарощувань сербської військової сили з часу закінчення війни майже чверть століття тому. Експерти акцентують на російському впливі у регіоні та закликають Захід унеможливити початок ще однієї війни в Європі.

У США представник Ради національної безпеки назвав це “безпрецедентним застосуванням передової сербської артилерії, танків та мотопіхотних підрозділів”. Держсекретар США Ентоні Блінкен зателефонував президенту Сербії Александару Вучичу і вимагає “негайної деескалації”.

Хоча на той час західні ЗМІ значною мірою проігнорували це нарощування сил (і з того часу забули через початок війни між Ізраїлем та ХАМАС), воно є частиною тривожного розвитку подій на Балканах. Безпосереднім приводом для сербської мобілізації стали багатомісячні заворушення між Косовом та Сербією, які підтримували мир з того часу, як бомбардування НАТО допомогло Косову досягти фактичної незалежності від Белграда у війні 1998–1999 років. У травні Сербія привела свої війська до бойової готовності після того, як етнічні серби, які мешкають у Косові, зіштовхнулися з поліцією. А згодом у вересні, якраз перед нещодавньою мобілізацією на кордоні, 30 добре озброєних етнічних сербів напали на патруль поліціянтів у Косовому, внаслідок чого четверо осіб загинули.

Є багато ознак того, що ці інциденти виходять за межі звичної напруженості, яка зберігалася в минулі роки. Ці інциденти також свідчать про зростаючу загрозу, яку Росія, партнер Сербії, становить для регіону. Наприклад, у 2022 році прем’єр-міністерка Сербії Ана Брнабіч заявила, що Косово та Сербія перебувають “на межі збройного конфлікту”. А Москва, яка не визнає незалежність Косова, роздмухувала полум’я, використовуючи інформаційні операції для розпалювання недовіри між косовцями та сербами та поширення яструбиних послань, які поляризують регіон за етнічними та релігійними ознаками. Росія також озброїла Сербію, одночасно збільшуючи енергетичну залежність Сербії від її компаній, постачаючи газ та нафту з великою знижкою. Москва пообіцяла Белграду, що не дозволить Косову стати членом ООН.

У центрі Європи назріває великий вибух, – заявив у травні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Одна з причин, чому Росія рада розпалити історичний конфлікт між Косовом і Сербією, полягає в тому, що це наражає на небезпеку ресурси НАТО і підриває могутність США в Європі. НАТО змусило Сербію піти з Косова у 1999 році, і з того часу альянс підтримує у країні невеликі миротворчі сили НАТО. У результаті зростаюча напруженість між Косовом та Сербією випробовує стійкість НАТО в регіоні.

Підтримка Сербії також надає Росії плацдарм на Балканах. Сербські офіційні особи подякували Росії за “підтримку територіальної цілісності та суверенітету Сербії” і наголосили, що підтримка Москви є причиною, через яку Сербія відмовляється вводити санкції проти Росії.

Експерти кажуть, що нещодавні “тривожні” інциденти на Балканах свідчать про зростаючу загрозу Росії для регіону та здатність Володимира Путіна потенційно спровокувати новий фронт у Європі.

У журналі офіцер розвідки у відставці Девід Шедд та Івана Страднер, які вивчають російські стратегії безпеки та військові доктрини, кажуть, що Захід повинен завадити російському президенту розпалювати тривалий конфлікт між Сербією та Косово.

Шедд і Страднер пишуть про російсько-сербські відносини і про те, чому Москва із задоволенням розпалює вогонь історичного конфлікту – ось їхні основні тези:

• Зростання напруженості між Сербією та Косовом, яке проголосило незалежність у 2008 році, “підриває ресурси НАТО та підриває владу США в Європі” – те, що Путін вважатиме вигідним для Росії;
• Ще одна війна в Європі означає, що Захід матиме менше сил допомагати Україні. Розширення конфлікту і, отже, ще одне відволікання від військових цілей Росії в Україні, було б “ще більшим подарунком Путіну”;
• Путін хоче “перетворити Москву на єдиного надійного учасника переговорів щодо конфлікту на Балканах, даючи Кремлю важелі впливу на західні держави”;
• Президент Сербії Александар Вучич, який поглибив зв’язки з Росією з початку війни, також “отримує політичну вигоду від хаосу на Балканах, що допомагає йому виправдати свою політичну значимість і зберегти контроль”;
• Вучич потребує допомоги Путіна, щоб досягти успіху – його країна отримує вигоду від знижених цін на російські енергоносії, а Белград і Москва також “зміцнили своє військово-технічне співробітництво”;
• Росія роздмухувала напруженість між Сербією та Косовом, розміщуючи білборди із заявами про солідарність із Сербією та повторюючи сербську пропаганду у своїх ЗМІ;
• Путін безпідставно стверджує, що анексія українських територій виправдана незалежністю Косова;
• НАТО має “створити коаліцію бажаючих на чолі зі США, яка зможе успішно тиснути на Белград і Москву, щоб вони припинили сприяти політичній нестабільності”.

Зауважується, що криза може легко перекинутися на інші балканські держави. Сусідня Північна Македонія, країна НАТО, може виявитися втягнутою у конфлікт. Подальша ескалація в Косовому також призведе до хаосу в Боснії та Герцеговині, де лідер боснійських сербів Мілорад Додік, який має тісні зв’язки з Путіним, погрожував відділенням сербських територій Боснії. У жовтні Додік навіть наголосив, що серби мають “сформувати єдину державу”, що складається з Сербії, Республіки Сербської та Чорногорії.

Конфлікт, що розширюється, став би ще більшим подарунком для Путіна, який хоче, щоб Захід відвернув свою увагу від Києва, поки він намагається захопити ще більшу частину країни. Тому, щоб захистити Європу і зупинити Кремль, дуже важливо, щоб НАТО зміцнило свій балканський фланг прямо зараз, поки витрати на це ще невеликі, наголошують експерти.

• Сполучені Штати спостерігають за тривожним розгортанням сербських військ уздовж кордону Косово, яке дестабілізує територію, заявив Білий дім і закликав вивести сили.
• Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті опублікував рішення уряду, повідомивши, що Республіка приєдналася до декларації G7 стосовно надання довгострокової підтримки безпеки Україні.
• Косово закупило партію безпілотників Bayraktar турецького виробництва, повідомив прем’єр Альбін Курті, у той час, коли республіка зіштовхується з заворушеннями на півночі, де етнічні серби відмовляються визнавати владу Приштини.