Рішення стосовно звільнення Фаріон прийматиме спеціально створена комісія – ректорат
Джерело: Укрінформ
14 листопада, під час зустрічі зі студентами, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету Львівська політехніка Олег Давидчак повідомив, що рішення стосовно звільнення викладачки Національного університету “Львівська Політехніка” Ірини Фаріон прийматиме спеціально створена комісія вже 23 листопада.
Давидчак зауважив, що керівництво університету почуло думку студентів.
Рішення відносно звільнення Ірини Фаріон є непростим, повинна відбутися певна процедура. Ми вивчимо всі обставини та матеріали справи, свідчення викладачів, студентів та й саму пані Фаріон. До цього часу ми не мали жодних негативних відгуків від студентів про неї. Але потрібно то все зважити, – пояснив він.
Засідання комісії з розгляду щодо звільнення Фаріон відбудеться 23 листопада за участі викладачів та студентів.
Зауважимо, 14 листопада у Львові студенти Національного університету “Львівська політехніка” вийшли на мітинг проти викладачки, мовознавиці та народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон.
Студенти вийшли на мітинг після низки скандалів, пов’язаних із Фаріон. Зокрема після того, як вона негативно висловилась про російськомовних захисників України та опублікувала дані студента з тимчасово окупованого Криму.
- Відповідаючи на критику, Фаріон заявила, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до СБУ через те, що мовознавиця Ірині Фаріон поширила особисті дані студента-філолога з Криму, що призвело до його арешту з боку РФ.
- Фаріон вважає, що скандал навколо “зливу” нею особистих даних студента з окупованого Криму є “черговою провокацією” проти неї.
- Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець зреагував на заяву мовознавиці Ірини Фаріон щодо російськомовних військових у лавах ЗСУ. За словами Лубінця, він вже звернувся до правоохоронних органів.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.