Глава МЗС Латвії готовий балотуватися на посаду генсека НАТО

Джерело: Bloomberg

Глава МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш розглядає можливість балотуватися на посаду генерального секретаря НАТО.

За умови, що Латвія вирішить балотуватися на посаду генерального секретаря, д-р Криш’яніс Каріньш готовий приєднатися до конкурсу, – мовиться у заяві, поширеній речником міністра.

Зазначається, що Каріньш готовий зробити внесок в діяльність Альянсу завдяки “своєму лідерському досвіду на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню російської загрози, твердій позиції стосовно України та перевіреному досвіду формування міжнародного консенсусу”.

Каріньш перебував на посаді прем’єр-міністра Латвії у період із 2019 року до серпня 2023 року.

Раніше прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та прем’єрка Естонії Кая Каллас, які залишають свій пост, висловили зацікавленість до найвищої посади в НАТО. Повноваження Столтенберга закінчується в жовтні, і він чітко дав зрозуміти, що піде у відставку.

Росія напередодні тристоронніх переговорів з Україною та США знову виступила проти надання Україні гарантій безпеки за участю іноземних військ і намагається усунути європейських представників від переговорного процесу. Окрім того, склад російської делегації, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про відсутність у Кремля зацікавленості в добросовісних перемовинах.

Уранці 8 листопада російські війська атакували FPV-дроном рятувальників у Комишувасі Запорізької області. Надзвичайники проводили аварійно-рятувальні роботи на місці попереднього авіаудару.

У ніч на 8 листопада Запорізька атомна електростанція повністю втратила зовнішнє електропостачання. Це вже 16-й блекаут на станції від початку 2026 року.

Спеціальний посланець США Джаред Кушнер запропонував провести багатосторонні переговори між Росією та європейськими країнами щодо післявоєнної безпеки в Європі. За основу він хоче взяти модель Ради НАТО-Росія, роботу якої зупинили у 2014 році після російського вторгнення в Україну та окупації Криму.

Триває 1719-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,6 млн осіб.