Українські фотографи вимагають виключити росіянку з журі World Press Photo 2024
Джерело: пресслужба УАПФ
Українська Асоціація професійних фотографів (УАПФ) виступила проти участі представниці Росії Марії Гельман у складі журі конкурсу World Press Photo 2024 та вимагає виключити її зі складу журі.
Зазначається, що Гельман є серед п’яти членів європейської команди суддів, які оцінюватимуть, зокрема, й українських фотографів.
До складу журі також входять: старший фоторедактор Stern Андреас Трампе з Німеччини, фотодиректор Neue Zürcher Zeitung Жиль Штайнман зі Швейцарії та кураторка Маріама Атта з Великої Британії. Очолює європейську команду журі фотожурналістка Анастасія Тейлор-Лінд з Великої Британії та Швеції.
УАПФ звернулась до керівництва конкурсу із “наполегливою вимогою” змінити склад журі та виключити з його числа представницю Росії.
“УАПФ вважає участь Гельман нелогічною та такою, що може вплинути на об’єктивність у прийнятті рішень під час оцінювання робіт учасників. Крім того, з 2014 року триває неспровокована, загарбницька, жорстока та несправедлива війна Росії проти України, і ми вважаємо, що участь представниці Російської Федерації Марії Гельман викликає масу етичних питань”, – йдеться в заяві.
На сайті премії вказано, що Марія Гельман — російська квір-фотографка, візуальна оповідачка і продюсерка. Вона часто досліджує теми ідентичності, травми, вразливості, фокусується на житті та ідеології альтернативних спільнот і різних соціальних груп, які зазнають дискримінації. Гельман отримала кілька міжнародних нагород, її роботи публікувалися в Time, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, The New York Times тощо.
ДОВІДКОВО. Щорічний конкурс World Press Photo є відкритим для всіх професійних фотографів, які працюють у сфері фотожурналістики та документалістики. Імена регіональних переможців стануть відомі вже 3 квітня.
- 6 листопада міністр культури Угорщини звільнив директора Угорського національного музею в Будапешті, звинувативши його в недотриманні закону, який забороняє демонструвати неповнолітнім ЛГБТК+ контент.
Поки Сполучені Штати посилюють тиск на Україну щодо домовленостей із Росією, в європейських столицях зростає занепокоєння щодо затягування повномасштабної війни.
З лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру. Попри заяви про повне знищення хімічної зброї, країна-агресор зберігає промислові потужності для її відновлення та виробництва.
23 квітня спецпредставник президента США Кіт Келлог закликав зупинити російсько-українську війну за планом Дональда Трампа після лондонської зустрічі з українською делегацією.
23 квітня президент Володимир Зеленський нагадав, що Сполучені Штати під час першої каденції президента Дональда Трампа ухвалили “Кримську декларацію”, котра засуджувала вторгнення і визнавала територіальну цілісність України.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 23 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 124 боєзіткнення.