Акції Boeing упали на 9% після інциденту з літаком 737 Max

Джерело: AP

Компанія Boeing втратила 9% вартості акцій в перший день торгів після того, як пасажирський лайнер 737 Max 9 авіакомпанії Alaska Airlines зазнав інциденту з розривом бічної панелі та розгерметизацією під час польоту.

“Акції Boeing Co. впали на 9% вранці у понеділок, у перший день торгів після інциденту. Акції Alaska Airlines впали на 4%, а Spirit AeroSystems, яка будує фюзеляжі для Boeing 737 Max, впали на 14%”, – йдеться в повідомленні.

Як розповіли в агентстві, у такий спосіб фондовий ринок відреагував на інцидент, що стався 6 січня, коли під час виконання рейсу 1282 авіакомпанії Alaska Airlines виникла аварійна ситуація з літаком. Він приземлився невдовзі після вильоту в Портленді, штат Орегон. На борту перебували 171 пасажир і шість членів екіпажу.

На фото із салону можна помітити, що у фюзеляжі літака відсутня панель запасного виходу, а також частина внутрішньої обшивки. Водночас в польоті було активовано систему подачі кисню пасажирам через маски.

Серед можливих причин інциденту називається відсутність заглушки, яка блокувала двері запасного виходу, що не використовувалися в цій конфігурації пасажирського літака. Вона могла злетіти після того, як авіалайнер залишив аеропорт.

Міжнародна група експертів оновила Римські критерії V — систему, котра використовується для діагностики функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у дітей та підлітків. Новий підхід суттєво змінює класифікацію таких станів і робить акцент не на віці пацієнта, а на типі симптомів та механізмах їхнього виникнення.

Міністерство юстиції США знову попросило федеральний суд зняти заборону, яка блокує проєкт бальної зали Дональда Трампа. У відомстві заявили, що стрілянина біля Білого дому показала нагальну потребу в посиленні безпеки.

Російський ідеолог Олександр Дугін запропонував жорсткіше регулювати доступ російських громадян до інтернету та зробити його використання дозованим.

Казахстан не виконуватиме рішення суду Міжнародного фінансового центру “Астана”, який дозволив українському “Нафтогазу” стягнути з російського “Газпрому” $1,4 млрд, заявив голова Мін’юсту країни Єрлан Сарсембаєв.

За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури про підозру оголосили директору групи комерційних підприємств в організації постачання будівельних матеріалів для потреб Міністерства оборони РФ.