Аналітики ISW пояснили, як атака на Керченський міст вплине на логістику російських військ
Джерело: Інститут вивчення війни
У ніч на 17 липня було атаковано Керченський міст у тимчасово окупованому Криму. Фахівці ISW пояснили, як ця атака вплине на логістику російських військ.
На опублікованих кадрах моста помітно, що унаслідок атаки БпЛА – як стверджує влада РФ – один проліт моста обвалився, а ще один зазнав пошкоджень.
Міністерство транспорту Росії стверджувало, що удари не пошкодили залізничний міст або опори автомобільного мосту, а через кілька годин після удару залізничний рух через Керченський міст відновився.
Російська окупаційна влада перенаправила інтенсивний цивільний транспорт з окупованого Криму до Росії через окупований південь України, а російські джерела повідомили про значні затори в Джанкойському районі Криму та окупованій Херсонській області в бік Мелітополя.
Російські туристи, які втікали з окупованого Криму, ймовірно, посилили трафік таким чином ускладнивши логістику з Криму на тимчасово окуповані райони Херсонщини та Запоріжжя. Окупаційна влада попросила цивільних розглянути альтернативні шляхи евакуації, щоб пом’якшити безпосередні проблеми з транспортом.
Фахівці також зауважили, що неспроможність російської влади перевести суспільство на воєнний стан також матиме значний вплив на логістику, адже потік туристів до окупованого Криму значно обмежує логістику РФ на окупований південь України у розпал контрнаступу ЗСУ.
Керченський міст пролягає вздовж однієї з двох наземних ліній зв’язку, що підтримують південне угруповання військ Росії, а інший маршрут проходить через окуповані Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Цей єдиний маршрут матеріально-технічного забезпечення, що залишився, тепер є єдиною точкою для постачання великої кількості механізованих російських сил на півдні України, необхідних для протистояння українським контрнаступам.
Та попри все російські та окупаційні посадовці продовжували рекламувати окупований Крим як туристичний напрямок, водночас закликаючи російських цивільних проїжджати через зону бойових дій, а не радити їм уникати її, як це зробив би відповідальний уряд.
В ISW резюмували, російська логістика, найімовірніше, постраждає у короткостроковій та середньостроковій перспективі, що ще більше посилить скарги на погане постачання російським військам на півдні України.
Зокрема на погане забезпечення скаржився російський генерал-майор Іван Попов – колишній командувач 58-ї загальновійськової армії РФ, яка діє у Запорізькій області. Саме після цих скарг він був звільнений.
“Багато зі скарг Попова вказували на те, що 58-а загальновійськова армія та, ймовірно, інші російські формування, дислоковані в Запорізькій області, страждають від дефіциту постачання, який ще більше посилиться, якщо туристичні та інші цивільні перевезення сповільнюватимуть матеріально-технічні маршрути підтримки російських сил на півдні України. Подальші проблеми з підтримкою цього угруповання та скарги, які з’являться в російському інформаційному просторі, ймовірно, викличуть подальше обурення російської ультранаціоналістичної спільноти та підірвуть довіру до міністерства оборони Росії”, – наголосили експерти.
- 17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 березня. З початку доби відбулося 135 бойових зіткнень.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України 5-го та у ніч на 6-е березня завдали серії уражень по військових об’єктах противника.
Сили оборони України 4–5 березня вдарили по низці ключових об’єктів російських військ. Зокрема уражено склади боєприпасів, об’єкти матеріально-технічного забезпечення, пункти управління та військову інфраструктуру ворога.
За результатами додаткового аналізу завданих 2 березня уражень військово-морської бази “Новоросійськ” у Краснодарському краї РФ підтверджено пошкодження двох кораблів чорноморського флоту РФ – фрегатів “Адмирал Ессен” та “Адмирал Макаров”.
Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.