Антибіотик, від якого лікарі раніше відмовились, може боротись з супербактеріями
Джерело: Science Alert
Антибіотик, розроблений близько 80 років тому, стрептотрицин, знову привертає увагу як можливий засіб у боротьбі з супербактеріями, стійкими до інших лікарських препаратів.
У 2017 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала список найнебезпечніших, стійких до ліків патогенів. Більшість із них були грамнегативними бактеріями.
Але, попри свій потенціал, стрептотрицин не потрапив до списку потенційних препаратів для лікування, бо був визнаний надто токсичним для здоров’я нирок людини й згодом був забутий у науковій літературі.
Тепер патолог Джеймс Кірбі з Гарвардського університету, та його команда досліджують його нову версію під назвою нурсеотрицин.
Цей антибіотик – це природний продукт, що виробляється грампозитивними ґрунтовими бактеріями.
Нурсеотрицин це суміш антибіотиків, яким дано окремі назви, такі як стрептотрицин F(S-F) та стрептотрицин D(S-D).
Нурсеотрицин та S-D демонструють токсичну дію на клітини нирок у лабораторних умовах, але Кірбі та його колеги з’ясували, що цього не робить S-F. Водночас ця сполука все ще ефективна у знищенні стійких до ліків грамнегативних бактерій, але в концентраціях, які не є токсичними.
Якщо вдасться з’ясувати, як саме діє стрептотрицин, це може призвести до створення нових антибіотиків для боротьби зі стійкими інфекціями. Дослідники сподіваються на відродження інтересу до цього забутого класу антибіотиків.
Раніше повідомляли, що результати нового дослідження засвідчили, що до 2050 року так звані супербактерії, стійкі до існуючих антибіотиків, можуть вбити понад 39 млн людей.
- У дитинстві порушення мікробіому кишечника внаслідок прийому антибіотиків може призводити до підвищеної агресивності в майбутньому. Вчені встановили, що зміни в кишкових бактеріях можуть впливати на гени, пов’язані з агресивною поведінкою.
- Згідно з дослідженням, яке свідчить про те, що соціальні обмеження під час карантину Covid-19 мали вплив на старіння мозку, дівчата-підлітки страждають швидше, ніж хлопці.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.