Аргентина подала заявку на приєднання до НАТО у якості «глобального партнера»
Джерело: Луїс Петрі/X
Глава Міністерства оборони Аргентини Луїс Петрі повідомив, що країна має намір стати “глобальним партнером” НАТО. Відповідний запит Аргентина вже направила Альянсу.
18 квітня Петрі провів зустріч із заступником Генсека НАТО та передав офіційного листа, у якому звернувся до штаб-квартири НАТО у Брюсселі з проханням про приєднання.
Я представив лист про наміри, який висловлює прохання Аргентини стати глобальним партнером організації. Ми продовжуватимемо працювати над відновленням зв’язків, які дозволять нам модернізувати та навчати наші сили відповідно до стандартів НАТО, — зазначив міністр.
Me reuní con @Mircea_Geoana, Secretario General Adjunto de la @NATO. Le presenté la carta de intención que expresa la solicitud de Argentina en convertirse en un socio global de esta organización. Seguiremos trabajando en recuperar vínculos que permitan modernizar y capacitar a… pic.twitter.com/PN0s5bx9U2
— Luis Petri (@luispetri) April 18, 2024
У разі погодження, військовий представник країни буде присутній у штаб-квартирі блоку, що дозволить брати участь в оборонних заходах.
Статус глобального партнера НАТО надається країнам для зміцнення співпраці з Альянсом. Зокрема країни співпрацюють з НАТО в галузі безпеки, оборони, миротворчості та інших напрямках.
Зауважимо, раніше Президент Аргентини Хав’єр Мілей офіційно відмовився від членства країни в міждержавному блоці БРІКС.
У листі, надісланому президенту Бразилії Лулі да Сілві, Сірілі Рамафосі з Південної Африки, лідеру Китаю Сі Цзіньпіну, російському диктатору Володимиру Путіну та прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді, вказано, що курс зовнішньої політики нової адміністрації відрізняється від попередньої.
- Президент Аргентини Хав’єр Мілей в червні відвідає Київ, щоб висловити підтримку Україні та президенту Володимиру Зеленському.
- 9 грудня президент України Володимир Зеленський вирушив до Аргентини, щоб відвідати інавгурацію Хав’єра Мілея.
- Команда аргентинської групи судової антропології (EAAF), створена для з’ясування долі “зниклих безвісти” в Аргентині – жертв колишньої військової диктатури в країні – була направлена в Україну, щоб допомогти з ідентифікацією загиблих.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.