Атака РФ 22 березня завдала енергооб’єктам Харківщини найбільших руйнувань за часи війни
Фото: Міненерго
Джерело: Міненерго
Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що російська атака 22 березня завдала енергетичній інфраструктурі Харківщини найбільших руйнувань за часи війни.
Під час робочої поїздки на Харківщину міністр енергетики України Герман Галущенко оглянув енергетичні об’єкти регіону, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок масованої ворожої атаки 22 березня 2024 року.
Рятувальники і енергетики області продовжують розбирати завали, після завершення робіт буде зроблено остаточну оцінку завданих пошкоджень.
“Це найбільший масштаб руйнувань, який був у Харкові та Харківській області, навіть якщо порівнювати з 2022 – 2023 роками. Великі руйнування на об’єктах генерації та передачі електроенергії. Відповідні служби працюють 24/7, щоб розібрати завали і отримати доступ до обладнання. Після цього ми зрозуміємо, чи підлягає обладнання ремонту, чи треба замовляти нове”, – розповів очільник Міненерго.
Герман Галущенко зазначив, що Україна вже має досвід співпраці з міжнародними партнерами та виробниками енергетичного обладнання для замовлення і виробництва устаткування, необхідного для відновлення об’єктів. Водночас він зауважив, що це складний процес, адже велике енергетичне обладнання потребує тривалого терміну виготовлення.
Очільник Міненерго зазначив, що Україна напрацювала низку механізмів співпраці з міжнародними партнерами для надання допомоги енергосектору. Одним із них є Фонд підтримки енергетики, який було створено навесні 2022 року за спільної ініціативи Германа Галущенка та єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон.
За кошти донорів, внесені до Фонду, закуповується устаткування. Воно використовується українськими енергетиками для ремонтів і відновлення після ворожих атак.
“На сьогодні у Фонді є доступні для подолання наслідків цього обстрілу більш ніж 40 млн євро – на них будуть здійснюватися закупівлі необхідного обладнання. Крім цього, постійно надходить допомога у вигляді устаткування”, – наголосив міністр.
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, своєю чергою, наголосив, що влада і енергетики роблять усе можливе, щоб наступний опалювальний сезон у Харкові й області розпочався вчасно і пройшов за планом.
“Маємо думати над відновленням ТЕЦ-5, але це роки. Це відбудеться не завтра, не через місяць або два, бо руйнування досить серйозне. І поряд з відновленням великих генеруючих об’єктів маємо думати про альтернативу. Низку відповідних проєктів маємо реалізовувати до наступного ОЗП”, – зазначив очільник області.
За його словами, наразі ситуацію з енергопостачанням в області стабілізовано, заживлено критичну інфраструктуру, електропостачання побутових споживачів Харкова і 17 населених пунктів області здійснюється за графіками.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував російський удар по Харкову й повідомив про кількість постраждалих.
- Сьогодні, 27 березня, армія РФ завдала двох ударів по багатоквартирних будинках Шевченківського району Харкова, внаслідок чого постраждали 19 осіб, серед яких – 4 дитини.
- Начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов підтвердив чутки щодо ударів по Харкову керованими авіаційними бомбами (КАБ) – вперше з 2022 року.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.