Атаки України на Росію мають на меті знизити здатність Москви вести війну – NYT
Джерело: The New York Times
Військові аналітики вважають, що удари України по Росії, зокрема по Москві, мають більше значення, ніж просто відповідні жести. Ці атаки відіграють важливу роль у ширшій стратегії Києва, спрямованій на послаблення здатності Москви вести війну.
Як пояснили у виданні, такі напади можуть змусити російських військових стратегів схвалювати складні рішення про розподіл ресурсів і посилити розбіжності в командуванні армії РФ.
На думку генерал-лейтенанта у відставці Фредеріка Ходжеса, який займав пост командувача армії США в Європі, головна перевага росіян полягає в їх чисельності, особливо піхоти і артилерії.
Для ліквідації цієї переваги, як зауважив Ходжес, особливо важливо вивести з ладу штаби і логістику ворога. Атаки, що завдаються Україною по РФ, створюють проблеми для вищого російського командування, оскільки підвищують невизначеність щодо того, куди Київ може завдати наступного удару.
Як повідомляється, Київ завдає стратегічних ударів як по військових об’єктах, так і по символічних спорудах, що мають велике значення для Кремля. Наприклад, безпілотники атакували комплекс “Москва-Сіті”, що містить одні з найвищих будівель в Європі.
“Ці знакові вежі колись вважалися символом інтеграції Росії у світову економіку, але тепер вони стали відображенням наростаючого конфлікту між Москвою та Заходом”, – йдеться у матеріалі.
Варто нагадати, що вночі 1 серпня – вдруге за декілька днів – російську столицю атакували безпілотники. Є влучання у будівлю “Москва-Сіті”, де розташовані офіси декількох російських міністерств.
Раніше, у ніч на 30 липня, Москву також атакували безпілотники, які поцілили у “Москва-Сіті”.
Водночас увечері 30 липня під Таганрогом Ростовської області РФ упав і загорівся невідомий безпілотник, внаслідок чого, за інформацією росЗМІ, є постраждалі серед цивільного населення.
- Речник Державного департаменту США Метью Міллер заявив, що Штати не закликають до завдання ударів за межами української території та не допомагають їх здійснювати, однак залишають право Україні самостійно вирішувати, як саме протистояти російській агресії.
7 січня відбулося голосування за членів Громадської антикорупційної ради при Міноборони. В онлайн-голосуванні взяли участь 101 215 громадян України.
Державний секретар США Ентоні Блінкен завершив візит до Японії, подякувавши Токіо за підтримку України. У межах візиту він зустрівся з прем’єр-міністром Японії Шігеру Ішібою, з яким обговорив значний прогрес у двосторонніх відносинах між країнами.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 січня. З початку доби відбулося 159 бойових зіткнень.
7 січня президент Володимир Зеленський підписав закон №4156-Х, котрий передбачає формування списку організацій, що становлять загрозу національній безпеці України, зокрема через зв’язки із терористичними групами чи особами, засудженими за тероризм.
7 січня Печерський райсуд Києва продовжив до 7 березня запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного у державній зраді нардепа Євгенія Шевченка без права внесення застави.