Багато європейців проти розгортання миротворчих сил в Україні – WSJ
Джерело: The Wall Street Journal
План розгортання тисяч європейських військових в Україні, у випадку досягнення миру між Києвом та Москвою, не підтримують багато європейців.
Президент США Дональд Трамп нещодавно з ентузіазмом поставився до ідеї надання Штатами гарантій безпеки Україні після того, як Франція та Велика Британія запропонували розмістити в Україні війська після підписання мирної угоди.
Але лідери Європи повинні миритись з неприємним фактом: багато виборців проти усякого розгортання військ, яке може бути для них ризикованим. Країни Східної Європи не хочуть відволікати сили від своїх кордонів, які утворюють східний фланг. Багато хто проти також в Італії та Німеччині.
Зокрема нещодавня заява канцлера ФРН Фрідріха Мерца про ймовірне розміщення військ в Україні викликала стриману реакцію. Рішення про розгортання німецьких військ може бути ухвалено лише парламентом, де уряд має невелику більшість.
Водночас опозиційні партії Німеччини категорично проти розміщення військ в Україні. Нещодавнє опитування також показало, що 56% німців не бажають розгортати свої війська в Україні.
У Франції підтримка розгортання військ в Україні залежить від остаточної мирної угоди, а не від припинення вогню. Березневе опитування показало, що 67% французів підтримують відправку військ в Україну у випадку досягнення мирної угоди, а без угоди 68% опитаних проти розміщення своїх військ.
Європейські політики кажуть, що важко запевнити європейців у необхідності розгортання миротворчих сил, якщо США чітко не заявлять про свою підтримку. Попри активність перемовин на тему гарантій безпеки останніми тижнями, досі незрозуміло, чим готові допомогти Штати.
Трамп виключив розгортання американських військ в Україні, але запевнив, що США гратимуть певну роль у забезпеченні безпеки.
Чимало європейських лідерів стверджують, що розгортання військ в Україні життєво важливо для Європи, адже у випадку програшу України Росія націлиться на інші країни.
Такі аргументи мають підтримку більшості у деяких частинах Європи, зокрема у північних країнах, таких як Нідерланди, Данія та Естонія.
Президент Франції Емманюель Макрон намагався запевнити громадськість, що будь-яке розгортання буде здійснюватися в аеропортах та інших ключових об’єктах інфраструктури, далеко від будь-яких гарячих зон.
Макрон та інші європейські лідери давно заявляють, що передова оборона має бути залишена добре озброєним українським військовим.
“Мета цих сил підтримки не в тому, щоб бути гарантами миротворчих операцій. Вони не збираються утримувати кордон”, – сказав Макрон, додавши, що французькі війська “надаватимуть стратегічну підтримку”.
Участь Великої Британії також залишається під питанням. Прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що війська будуть розгорнуті лише у випадку, якщо США пообіцяють надавати військову підтримку у випадку атаки Росії.
Більшість британців, свідчать опитування, не проти розгортання військ для миротворчих місій, однак не хотіли б провокувати пряму конфронтацію з Росією.
Попередні плани європейців розгорнути в Україні близько 30 000 військових частково скоротились через нестачу особового складу британської армії.
Франція та Велика Британія спільно планують відправити від 6 000 до 10 000 військових. Офіційні особи кажуть, що участь Великої Британії буде зосереджена на морському та повітряному просторах. Також будь-яка військова присутність, найімовірніше, передбачатиме також підготовку українських військових.
Однак, навіть прагнення до вузько визначених європейських сил отримує негативну реакцію, особливо з боку популістів континенту. Після зустрічі європейських лідерів з Трампом у Вашингтоні, яка створила імпульс для підтримки США, віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні розкритикував Макрона за просування цієї ідеї.
“Йдіть туди, якщо хочете. Одягніть шолом, куртку, гвинтівку і їдьте до України”, – сказав Сальвіні.
Польща була одним з найбільших донорів підтримки України в перші роки конфлікту, відправляючи на фронт військові літаки, танки, гелікоптери та бронетранспортери. Але Варшава провела червону лінію для відправлення військ до України у межах ширших сил безпеки, що підтримуються США.
Ризики, пов’язані з відправкою військ до України, набагато вищі для прикордонних країн, стверджує Польща. Її сили, каже Варшава, можуть спровокувати ескалацію конфлікту, яка може поширитися на польську територію.
Після сплеску підтримки у 2022 році та великого напливу українських біженців з війни, конфлікт у Польщі став глибоко політизованим, де багато хто виступає за набагато менш активну позицію щодо підтримки. В опитуванні, проведеному незалежною соціологічною компанією United Surveys у березні цього року, 58,5% респондентів висловилися рішуче проти відправлення військ до України, а 28% відповіли, що Польща “ймовірно не повинна” відправляти війська до сусідньої країни.
- Держсекретар США Марко Рубіо повідомив, шо Штати підтримають гарантії безпеки для України, однак лідером у наданні гарантій повинна бути саме Європа.
Адміністрація президента Дональда Трампа готується до оголошення про зв’язок між Тайленолом та ризиком аутизму у дітей, а також про потенціал препарату лейковорин як засобу лікування цього розладу, який Трамп назвав “дуже важливою” заявою. За даними чотирьох осіб, обізнаних із планами, федеральні чиновники охорони здоров’я в понеділок представлять ініціативи, спрямовані на дослідження цих препаратів, що може перевернути уявлення про причини та терапію аутизму – стану, який деякі експерти вважають переважно генетичним і невиліковним.
Панкреас людини може приховувати власний механізм, подібний до дії популярних препаратів проти діабету, таких як Оземпік. Дослідники з Університету Дюка виявили, що альфа-клітини підшлункової залози, які традиційно вважалися відповідальними лише за вироблення глюкагону, також здатні продукувати GLP-1 – гормон, що лежить в основі дії таких ліків, як семаглутид (Оземпік і Вегові).
Адміністрація президента Дональда Трампа докладає всіх зусиль, щоб зберегти потужний механізм мобілізації молодих виборців, створений Чарлі Кірком, засновником Turning Point USA, чиє вбивство залишило вакуум лідерства в одній з найвпливовіших консервативних організацій.
Президент Франції Емманюель Макрон, який готується оголосити про визнання держави Палестина, заявив, що французьке посольство в Палестині не відкриється, доки терористична організація ХАМАС не звільнить ізраїльських заручників.
Португалія офіційно визнала державу Палестина, оголосивши про це напередодні ключового тижня Генеральної Асамблеї ООН. Міністр закордонних справ Паулу Рангел зробив цю заяву сьогодні, підкресливши, що визнання є втіленням фундаментальної лінії португальської зовнішньої політики. Цей крок Португалія робить сьогодні разом із Великою Британією, Канадою та Австралією.