Байден спільно з Ердоганом обговорили питання вступу Швеції до НАТО

Джерело: Reuters

14 грудня президент США Джо Байден та глава Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обговорили заявку Швеції на вступ до альянсу НАТО, повідомив речник Білого дому Джон Кірбі.

Кірбі також зауважив журналістам на брифінгу, що не здивується, якщо під час телефонної розмови обговорювали питання про винищувачі F-16.

Вони говорили про НАТО і вступ Швеції, — зазначив він. — Звичайно, я зовсім не здивуюся, якби також було порушено питання про те, що ми продовжуємо підтримувати програму модернізації їхніх F-16.

Білий дім повідомив, що лідери говорили про “важливість якнайшвидшого прийняття Швеції як союзника та подальшого посилення взаємосумісності” Туреччини з НАТО.

Також зауважується, що Байден підтримує “нещодавні конструктивні кроки” у відносинах між Грецією та Туреччиною, і що “знову підтвердив свою підтримку права Ізраїлю захищатися” та акцентував “необхідність політичного горизонту для палестинського народу”.

23 жовтня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган подав на ратифікацію до парламенту протокол про вступ Швеції до НАТО.

Швеція та Фінляндія минулого року подали заявки на вступ до Північноатлантичного альянсу після вторгнення РФ в Україну. Членство Фінляндії було закріплено у квітні, водночас заявку Швеції все ще стримують Туреччина та Угорщина.

Варто нагадати, що 26 вересня Ердоган заявив, що парламент країни виконає свою обіцянку ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, якщо Адміністрація президента США Джо Байдена забезпечить шлях до продажу літаків F-16 Анкарі.

Туреччина, яка була головною перешкодою на шляху Швеції до НАТО, у жовтні 2021 року попросила дозвіл на придбання F-16 на 20 мільярдів доларів.

Згодом, на саміті НАТО, Ердоган погодився направити заявку Швеції на вступ до турецького парламенту для ратифікації. Затим радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Вашингтон продовжить передачу F-16 Туреччині після консультацій з Конгресом.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.