Більшість населення Німеччини підтримує нарощення постачання озброєння Україні
Джерело: ZDF
Все більше німців вважають, що європейські країни мають постачити Україні більше озброєння та боєприпасів, свідчать результати опитування ZDF Politbarometer.
Зокрема кількість тих, хто підтримує нарощення постачання озброєння помітно зросла проти січня. Відповідна зміна свідчить про зростаючу підтримку військової допомоги Україні серед німецького населення. За два роки повномасштабної РФ проти України, переважна більшість німців виступає за збільшення постачання зброї та боєприпасів до України.
Якщо у січні показник становив 51%, то вже зараз 62% виступають за те, щоб європейські країни постачали країні більше зброї та боєприпасів.
Тоді як 32% опитаних виступають проти ідеї, що менше, ніж у січні, коли таких було 42%.
Водночас 46% побоюються, що Росія нападе на інші країни. 45% припускають, що війна обмежиться Україною.
Щобільше, 50% вважають, що Захід може використати військову силу, щоб переконати Росію діяти менш агресивно.
Лише нещодавно ми повідомляли, що дедалі менше німців готові допомогти Україні – навіть попри те, що визнали загрозу нападу з боку РФ, свідчили результати опитування “Мюнхенський індекс безпеки 2024” проведеного до Мюнхенської конференції з безпеки.
Довідка. Опитування проводилося з 20 по 22 лютого методом телефонного інтерв’ю з участю 1294 респондентів.
- Підтримка України серед європейців залишається великою, але лише 10% із них вірять, що Україна зможе перемогти Росію, згідно з опитуванням, проведеним у ЄС.
- За даними опитування, більшість українці вважають Польщу дружньою до України державою, проте позитивна оцінка зменшилася з 94% до 79% порівняно з минулим роком.
- Абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.
- Згідно з результатами соціологічного опитування, 58% українців вірять, що Україна переможе у війні в короткостроковій перспективі.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.
Внаслідок російського удару по Комишувасі Запорізької області загинули 72 людини. Пошукову операцію на місці ворожої атаки завершили. Доля ще чотирьох людей залишається невідомою.
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили масштабні знеструмлення на сході України. Найскладніша ситуація нині у Дніпрі, Харкові, Полтаві та Запоріжжі, де через значні пошкодження енергетичних об’єктів суттєво обмежене електропостачання.
Росія не погоджувалася на участь представників європейських країн у наступному раунді мирних переговорів щодо України, заявив помічник Путіна Юрій Ушаков. Його слова суперечать запевненням американських переговірників, які раніше повідомляли про готовність Москви розширити формат переговорів.