Серед населення Німеччини знижується готовність допомагати Україні – опитування

Джерело: Tagesspiegel

Дедалі менше німців готові допомогти Україні – навіть попри те, що визнали загрозу нападу з боку РФ, свідчать результати опитування “Мюнхенський індекс безпеки 2024” проведеного до Мюнхенської конференції з безпеки.

Після початкових вагань Німеччина стала найважливішим партнером України після США. Наприкінці 2023 року федеральний уряд вирішив подвоїти військову допомогу Україні до восьми мільярдів євро на 2024 рік. Раніше у бюджеті країни було передбачено лише чотири мільярди євро підтримки.

Водночас дані опитування свідчать про те, що більшість німців чітко усвідомлюють загрозу з боку РФ, водночас готовність надавати підтримку Києву знижується. Так, 56% опитаних вбачають ризик агресії РФ проти інших країн у разі перемоги над Україною. 48% респондентів поділяють думку про те, що Європа буде у безпеці лише в тому випадку, коли Росія програє війну проти України.

Водночас нині лише кожен четвертий німець (25%) згоден збільшити прийом українських біженців. У травні 2022 року таку готовність висловлювали ще 46% респондентів. Тоді як 32% німців виступають категорично проти збільшення прийому українських біженців.

Аналогічно ставлення німців і до розширення військової допомоги Києву: більшість опитаних виступає проти збільшення постачання важкого озброєння Україні. Результати дослідження також показали, що все менше німців хочуть посилення санкцій проти Росії, знижується і готовність респондентів до розширення гуманітарної допомоги.

Зауважимо, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його переговори з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні 9 лютого будуть зосереджені на тому, як посилити підтримку України, щоб допомогти їй боротися з повномасштабним вторгненням РФ.

8 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що більшість країн Європейського Союзу не постачає Україні достатньо озброєння, щоб допомогти боротися з російським вторгненням, закликавши союзників посилити свої зусилля.

Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.

Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прокоментував результати наступальної операції на Олександрівському напрямку, яка тривала із січня до серпня цього року. За сім місяців українські військові повернули під контроль 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях. Про такі результати раніше цього дня повідомив президент Володимир Зеленський.

У Чехії кілька десятків громадян України вже отримали відмову тимчасового захисту через відсутність підтвердження виконання військового обов’язку в Україні.

У Києві нині триває відновлення 107 закладів освіти, пошкоджених внаслідок російських атак. Попередньо, усі столичні школи розпочнуть навчальний рік 1 вересня, однак у частині закладів навчання тимчасово відбуватиметься в очно-дистанційному форматі.

Видобуток сирої нафти в Росії у липні виявився майже на 1 млн барелів на добу нижчим за встановлену квоту ОПЕК+. Причиною стали регулярні удари Сил оборони України по нафтовій інфраструктурі країни.