Чехія зібрала потрібну суму на придбання 800 тисяч снарядів для України — Петр Павел

Джерело: ČTK

7 березня президент Чехії Петр Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.

Ще 18 країн візьмуть участь у допомозі, ініційованій Чехією. Боєприпаси мають бути в Україні найближчими тижнями, зазначив Павел.

Станом на ранок ми зібрали загальну суму для закупівлі всіх боєприпасів, тобто 800 тисяч штук, — повідомив президент.

За його словами, наступний крок повинен зробити чеський уряд, який укладе меморандум і налагодить взаємовідносини.

Потім чеська сторона повідомить усі країни про графік і те, як ми будемо діяти, — додав Павел.

Прем’єр-міністр Петр Фіала високо оцінив здатність співпрацювати з партнерами в наданні допомоги країні, на яку напала Росія. Він запевнив, що цього року постачать сотні тисяч снарядів. Фіала наголосив, що Україна зараз як ніколи потребує підтримки.

Я радий, що ми можемо працювати з такою кількістю партнерів у всьому світі, щоб надати необхідну допомогу. Я можу гарантувати, що цього року буде доставлено сотні тисяч боєприпасів.

Водночас, за зауваженням радника з національної безпеки Томаша Пояра, загальні витрати не покриваються, і президент, очевидно, мав на увазі лише перше постачання.

Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.

У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси  у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.

Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні десятки тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але не поки що не обговорювали деталі.

Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва зіштовхуються з продовженням наступу Росії.

Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.

Також стало відомо, що Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.

Німеччина вкладе сотні мільйонів в закупівлю артилерійських снарядів для оборони України проти Росії. Речник уряду Штеффен Гебештрайт оголосив у Берліні, що федеральний уряд приєднається до відповідної ініціативи Чехії.

Вранці 7 березня Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.

Президент США Дональд Трамп вирішив провести зустріч лише з Володимиром Зеленським, попри те, що українського главу до Вашингтона супроводжують президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та решта європейських лідерів.

Росія пішла на “деякі поступки” щодо п’яти українських регіонів у межах потенційної мирної угоди, заявив спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф. За його словами, глава Білого дому та Володимир Путін на Алясці домовилися про “надійні гарантії безпеки” для України, котрі Віткофф охарактеризував як “переломні”.

Сполучені Штати продовжать намагатися створити сценарій для завершення російсько-української війни, втім, це може виявитися неможливим, заявив держсекретар США Марко Рубіо.

На тлі наростаючої економічної кризи у Російській Федерації стрімко зростає приховане безробіття у цивільному секторі.

У понеділок, 18 серпня, до зустрічі українського президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом приєднаються канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.