Через конфіскацію активів РФ низці країн доведеться ховати резерви в Китаї – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Підтримка Білим домом законодавства, яке дозволить йому заарештувати близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, спричинила низку проблем для європейських союзників, оскільки саме там знаходиться близько 200 мільярдів доларів із цих активів.

Як пояснили в інформагентстві, конфіскація активів центробанку Росії несе великі юридичні, економічні та геополітичні ризики. Це не зупинить військову машину Володимира Путіна, тоді як низка країн потенційно розглядатимуть це як порушення суверенного імунітету. У зв’язку з цим країни можуть почати зберігати свої резерви в Китаї.

“Захоплення активів підвищує ризик репресій, наслідування і фінансової фрагментації, що в майбутньому зробить інструментарій економічних санкцій Заходу менш ефективним. Дехто стверджує, що це ризик, на який варто піти, оскільки долар США все одно залишатиметься домінуючою валютою, але європейці побоюються, що вони візьмуть на себе основний тягар витрат”, – йдеться в матеріалі.

Зазначається, що частка євро в міжнародних розрахунках вже зменшується, а конкурентоспроможність Парижа, фінансового центру, пов’язана із захистом суверенного імунітету.

Натомість, на думку представниці аналітичного центру ECFR Агати Демаре, країни, що не входять до G7, можуть зберігати свої резерви в Китаї.

Видання додає, що США варто зосередитися на менш ризикованих кроках. Наприклад, на оподаткуванні прибутків, отриманих від російських активів, заблокованих у депозитаріях, включаючи бельгійський Euroclear, де знаходиться понад 200 мільярдів євро.

До того ж, минулого місяця ЄС почав планувати перші кроки до застосування податку на такі прибутки, який може зібрати до 15 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років.

Утім, Euroclear вважається важливим гравцем на фінансовому ринку, і політизація може призвести до ризику контрзаходів. Тож, виникнуть юридичні суперечки і витрати.

“Тим не менше, несподівані прибутки варті уваги, і їх оподаткування може принести дорогоцінні мільярди, які компенсують підтримку України з боку платників податків”, – резюмували журналісти.

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.