Через перешкоди GPS у аеропорту Вільнюса літак не зміг приземлитися з першої спроби
Джерело: LRT
Вранці 8 жовтня через перешкоди GPS у Вільнюсі (столиця Литви) літак Ryanair не зміг з першого разу приземлитися.
Літак Boeing 737 MAX 8-200, який летів з Відня, мав приземлитися у Вільнюсі о 8:30. Однак під час зниження в аеропорту Вільнюса пілот прийняв рішення скасувати маневр і повторити посадку ще раз.
Друге приземлення було успішним, літак прибув до аеропорту Вільнюса о 8.44, як показують дані Flightradar24.
Представниця авіаційної навігації Інґріда Даугірде зазначила, що літак був змушений приземлитися за другим разом через перешкоди в роботі GPS.
“У середу літак, що летів з Відня до Вільнюса, перед посадкою виконав додаткове коло. У повідомленні пілота зазначено, що таке рішення було прийнято через зафіксовані перешкоди GPS-сигналу. Хочемо звернути увагу, що в разі перешкод GPS пілоти можуть керуватися надійними сигналами, що надсилаються наземним навігаційним обладнанням, які дозволяють точно і безпечно злітати, літати та приземлятися літакам“, – вказує Даугірде.
- Іспанський військовий літак з міністеркою оборони Маргаритою Роблес на борту зазнав перешкод у роботі GPS, коли на шляху до Литви пролітав поблизу російського Калінінграда.
- За перші чотири місяці цього року 122,6 тисячі авіарейсів на півночі Європи зазнали збоїв у роботі GPS та інших супутникових систем через дії Росії, мовиться у спільному звіті Швеції, Фінляндії, Естонії, Литви, Латвії та Польщі.
- Літак, на борту якого перебувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, зазнав серйозних проблем із навігацією через ймовірне російське втручання в GPS-сигнал. Інцидент змусив пілота здійснювати посадку в аеропорту Пловдива вручну – використовуючи паперові карти.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.