Через війну українці стали більше економити на продуктах: як саме змінилися харчові звички
Джерело: Gradus
Українці змушені змінювати харчові звички та економити на продуктах внаслідок війни. Згідно з дослідженням, майже половина українців (49%) повідомляє про зміни у своїх харчових звичках з початку повномасштабного вторгнення.
Молодь у віці 18-34 років демонструє навіть вищий показник змін — 54%. Основні фактори, що вплинули на ці зміни, включають зростання цін на продукти, стрес через бойові дії та періодичні відключення електроенергії.
Стрес займає провідне місце серед причин зміни харчування: 83% респондентів зазначили його як ключовий фактор. Близько половини опитаних українців (49%) харчуються нерегулярно, а також частіше вживають нездорову їжу (42%), пропускають прийоми їжі (41%) та мають знижений апетит. 19% опитаних також повідомили про збільшення вживання алкоголю.
Економічний аспект також впливає на вибір продуктів: 64% респондентів обирають дешевші варіанти, а 48% частіше готують вдома. Унаслідок блекаутів та проблем з електропостачанням українці надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та тим, які можна споживати холодними (50%).
Засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк підкреслила, що в умовах війни українці адаптують свої харчові звички, забезпечуючи альтернативні джерела електроенергії та засоби для приготування їжі. Лише 34% розглядають можливість переїзду у разі тривалих відключень електроенергії.
Найбільше на харчуванні економлять респонденти вікової групи 56+ років — 77% з них зменшили витрати на продукти. Основними категоріями, де найбільше заощаджують, стали кондитерські вироби (49%) та риба і морепродукти (48%). Водночас на базових продуктах, таких як хліб, крупи, овочі та яйця, економить лише 11% респондентів.
Дослідження проводилося Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus. Опитування охоплювало населення міст з понад 50 тисяч мешканців, віком 18-65 років, з виключенням окупованих територій та зон активних бойових дій. Збір даних тривав до 8 жовтня 2024 року і охопив 1000 респондентів.
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- Центр Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року провів дослідження, опитавши 2016 респондентів з різних областей України. За його результатами, наразі 33,4% українців вважають, що країна рухається в правильному напрямку, тоді як 48% переконані у протилежному.
Війська РФ прорвалися на південь від Селидового до села Вишневе. Якщо вони його захоплять, можуть частково оточити Селидове. Аналітики наголосили, що захоплення Селидового наблизило б російські війська до головної мети — Покровська.
Український захисник, ветеран російсько-української війни Олександр Будько на псевдо “Терен”, котрий зазнав складного поранення на фронті, у результаті якого йому ампутували обидві нижні кінцівки до колін, у своєму зверненні розкритикував надмірну бюрократію при отриманні необхідних протезних комплектуючих. Попри обіцянки влади, система залишається складною та знеособленою, вимагаючи від ветеранів додаткових зусиль для отримання допомоги.
Начальник Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Київській області Руслан Ничік повідомив, що у регіоні відбудували ще один зруйнований російськими військами міст.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак на запитання щодо ситуації із корупцією в Україні заявив, що, мовляв, це так Росія намагається заплямувати імідж української влади.
Українці змушені змінювати харчові звички та економити на продуктах внаслідок війни. Згідно з дослідженням, майже половина українців (49%) повідомляє про зміни у своїх харчових звичках з початку повномасштабного вторгнення.