Через війну українці стали більше економити на продуктах: як саме змінилися харчові звички
Джерело: Gradus
Українці змушені змінювати харчові звички та економити на продуктах внаслідок війни. Згідно з дослідженням, майже половина українців (49%) повідомляє про зміни у своїх харчових звичках з початку повномасштабного вторгнення.
Молодь у віці 18-34 років демонструє навіть вищий показник змін — 54%. Основні фактори, що вплинули на ці зміни, включають зростання цін на продукти, стрес через бойові дії та періодичні відключення електроенергії.
Фото: Gradus
Стрес займає провідне місце серед причин зміни харчування: 83% респондентів зазначили його як ключовий фактор. Близько половини опитаних українців (49%) харчуються нерегулярно, а також частіше вживають нездорову їжу (42%), пропускають прийоми їжі (41%) та мають знижений апетит. 19% опитаних також повідомили про збільшення вживання алкоголю.
Фото: Gradus
Економічний аспект також впливає на вибір продуктів: 64% респондентів обирають дешевші варіанти, а 48% частіше готують вдома. Унаслідок блекаутів та проблем з електропостачанням українці надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та тим, які можна споживати холодними (50%).
Засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк підкреслила, що в умовах війни українці адаптують свої харчові звички, забезпечуючи альтернативні джерела електроенергії та засоби для приготування їжі. Лише 34% розглядають можливість переїзду у разі тривалих відключень електроенергії.
Найбільше на харчуванні економлять респонденти вікової групи 56+ років — 77% з них зменшили витрати на продукти. Основними категоріями, де найбільше заощаджують, стали кондитерські вироби (49%) та риба і морепродукти (48%). Водночас на базових продуктах, таких як хліб, крупи, овочі та яйця, економить лише 11% респондентів.
Дослідження проводилося Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus. Опитування охоплювало населення міст з понад 50 тисяч мешканців, віком 18-65 років, з виключенням окупованих територій та зон активних бойових дій. Збір даних тривав до 8 жовтня 2024 року і охопив 1000 респондентів.
Фото: Gradus
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- Центр Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року провів дослідження, опитавши 2016 респондентів з різних областей України. За його результатами, наразі 33,4% українців вважають, що країна рухається в правильному напрямку, тоді як 48% переконані у протилежному.
Переговори українських та американських дипломатів у Флориді, котрі відбулися напередодні візиту до Москви спецпредставника США Стівена Віткоффа, не призвели до прогресу щодо територіального питання.
З початку року Сили оборони знищили 383 тисячі російських військових. Окрім живої сили, росіяни втратили сотні одиниць техніки, зокрема артилерію, танки та бронемашини.
У листопаді українські Сили оборони України щонайменше 14 разів застосували дрони для ударів по російських нафтопереробних заводах, підрахував Bloomberg на основі публічних заяв обох сторін. Попереднім рекордним місяцем був серпень (12 ударів).
У Тернополі демонтують багатоповерхівку, котра частково обвалилася під час ракетної та дронової атаки 19 листопада.
Глава Міноборони Денис Шмигаль 1 грудня підписав з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом важливу угоду, котра відкриває шлях до спільного виготовлення українських безпілотних систем як в Україні, так і на території Нідерландів.