Через вторгнення РФ українська наукова інфраструктура зазнала збитків на 1,26 млрд доларів
Джерело: звіт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.
Протягом останніх двох років постраждало або зруйновано 1443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Деякі університети, як-от Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, постраждали найбільше.
Згідно з проведеним дослідженням, значну частину науково-технічного обладнання також знищено або викрадено, при цьому понад 640 одиниць обладнання вже неможливо відновити. Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України поблизу Запоріжжя, де знищено унікальну радіологічну лабораторію.
Крім матеріальних збитків, війна також суттєво вплинула на фінансування науки в Україні. Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки зменшилися на 38,5% – з $2,019 млрд до $1,242 млрд.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- На конференції з питань навколишнього середовища та охорони здоров’я, яка проходила у Будапешті з 5 по 7 липня, 28 країн приєдналися до заяви України про засудження підриву Каховської ГЕС та руйнівних наслідків для здоров’я та довкілля, які він спричинив.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по нафтобазі на Харківщині вже становлять понад 30 мільйонів гривень.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.