Через вторгнення РФ українська наукова інфраструктура зазнала збитків на 1,26 млрд доларів
Джерело: звіт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.
Протягом останніх двох років постраждало або зруйновано 1443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Деякі університети, як-от Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, постраждали найбільше.
Згідно з проведеним дослідженням, значну частину науково-технічного обладнання також знищено або викрадено, при цьому понад 640 одиниць обладнання вже неможливо відновити. Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України поблизу Запоріжжя, де знищено унікальну радіологічну лабораторію.
Крім матеріальних збитків, війна також суттєво вплинула на фінансування науки в Україні. Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки зменшилися на 38,5% – з $2,019 млрд до $1,242 млрд.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- На конференції з питань навколишнього середовища та охорони здоров’я, яка проходила у Будапешті з 5 по 7 липня, 28 країн приєдналися до заяви України про засудження підриву Каховської ГЕС та руйнівних наслідків для здоров’я та довкілля, які він спричинив.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по нафтобазі на Харківщині вже становлять понад 30 мільйонів гривень.
16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.
16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.
Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.
16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.
15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.