Через вторгнення РФ українська наукова інфраструктура зазнала збитків на 1,26 млрд доларів

Джерело: звіт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.

Протягом останніх двох років постраждало або зруйновано 1443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Деякі університети, як-от Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, постраждали найбільше.

Згідно з проведеним дослідженням, значну частину науково-технічного обладнання також знищено або викрадено, при цьому понад 640 одиниць обладнання вже неможливо відновити. Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України поблизу Запоріжжя, де знищено унікальну радіологічну лабораторію.

Крім матеріальних збитків, війна також суттєво вплинула на фінансування науки в Україні. Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки зменшилися на 38,5% – з $2,019 млрд до $1,242 млрд.

У Росії планують зняти дитячий художній фільм “Небесные львы” про школярів, які навчаються керувати безпілотниками.

Арбітражний суд зобов’язав РФ, сплатити понад 327 млн доларів компенсації збитків, завданих внаслідок незаконної експропріації активів ПриватБанку у Криму. Сума включає проценти, нараховані починаючи з 18 квітня 2014 року (які продовжуватимуть нараховуватися до повної сплати), та іншими відповідними витратами та видатками, які зазнав банк.

Більшість українців вважають, що у війні переможе Україна. Водночас значна частина громадян допускає переговори з Росією для завершення бойових дій.

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру командувачу Чорноморського флоту РФ Сергію Пінчуку, котрий у липні 2024 року наказав ударити “Калібрами” по багатоповерхівці у Києві

Кількість громадян Росії з посвідками на проживання та дозволами на постійне проживання у країнах Європейського Союзу зросла на 105 тисяч від початку повномасштабної російсько-української війни. Наприкінці 2021 року відповідні документи мали 771,8 тисячі росіян, тоді як до кінця 2025-го — вже 876,6 тисячі. Загальна кількість зросла на 13,6%.