Через вторгнення РФ українська наукова інфраструктура зазнала збитків на 1,26 млрд доларів

Джерело: звіт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.

Протягом останніх двох років постраждало або зруйновано 1443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Деякі університети, як-от Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, постраждали найбільше.

Згідно з проведеним дослідженням, значну частину науково-технічного обладнання також знищено або викрадено, при цьому понад 640 одиниць обладнання вже неможливо відновити. Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України поблизу Запоріжжя, де знищено унікальну радіологічну лабораторію.

Крім матеріальних збитків, війна також суттєво вплинула на фінансування науки в Україні. Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки зменшилися на 38,5% – з $2,019 млрд до $1,242 млрд.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.