Через вторгнення РФ українська наукова інфраструктура зазнала збитків на 1,26 млрд доларів

Джерело: звіт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.

Протягом останніх двох років постраждало або зруйновано 1443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Деякі університети, як-от Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, постраждали найбільше.

Згідно з проведеним дослідженням, значну частину науково-технічного обладнання також знищено або викрадено, при цьому понад 640 одиниць обладнання вже неможливо відновити. Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України поблизу Запоріжжя, де знищено унікальну радіологічну лабораторію.

Крім матеріальних збитків, війна також суттєво вплинула на фінансування науки в Україні. Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки зменшилися на 38,5% – з $2,019 млрд до $1,242 млрд.

У Берліні президент Володимир Зеленський 15 грудня провів чергові переговори з представниками США щодо завершення війни з Росією. Україна намагається переконати США, що припинення вогню має відбутися без попередніх територіальних поступок на користь Росії.

Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.

Премє’р-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запровадження по всій країні нового підходу до оголошення повітряних тривог — порайонного оповіщення.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента Володимира Зеленського серед українців становить 61%, тоді як 32% опитаних заявляють про недовіру.

Більшість громадян України не підтримують “мирний план”, який передбачає поступки на користь Росії, зокрема відведення українських військ з Донбасу, скорочення чисельності армії та відсутність чітких гарантій безпеки.