Через вторгнення РФ українська наукова інфраструктура зазнала збитків на 1,26 млрд доларів
Джерело: звіт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)
Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.
Протягом останніх двох років постраждало або зруйновано 1443 будівлі, що належать 177 науковим установам. Деякі університети, як-от Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, постраждали найбільше.
Згідно з проведеним дослідженням, значну частину науково-технічного обладнання також знищено або викрадено, при цьому понад 640 одиниць обладнання вже неможливо відновити. Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України поблизу Запоріжжя, де знищено унікальну радіологічну лабораторію.
Крім матеріальних збитків, війна також суттєво вплинула на фінансування науки в Україні. Валові внутрішні витрати на дослідження і розробки зменшилися на 38,5% – з $2,019 млрд до $1,242 млрд.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- На конференції з питань навколишнього середовища та охорони здоров’я, яка проходила у Будапешті з 5 по 7 липня, 28 країн приєдналися до заяви України про засудження підриву Каховської ГЕС та руйнівних наслідків для здоров’я та довкілля, які він спричинив.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по нафтобазі на Харківщині вже становлять понад 30 мільйонів гривень.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.