Чому Німеччина затримала ухвалення нового пакету санкцій проти РФ: пояснюють аналітики
Джерело: DW
Прийняття Європейським Союзом 14-го пакету санкцій проти Росії затяглося, хоча Бельгія, котра головує нині в ЄС, планувала оголосити про нього ще до початку саміту G7 в Італії 13 червня. Погодження нового пакету несподівано натрапило на супротив Німеччини.
Досі проти посилення санкційного режиму щодо РФ періодично виступав угорський прем’єр Віктор Орбан. Тож ЗМІ одразу підхопили висловлювання європейського високопосадовця про те, що “Німеччина стала новою Угорщиною”. Своєю чергою, канцлер ФРН Олаф Шольц назвав це “повною нісенітницею” і запевнив: нині триває дискусія щодо конкретного змісту окремих пунктів.
Проблема явно не в намічених санкціях проти зрідженого газу з Росії, зауважив оглядач DW Андрій Гурков. Судячи з повідомлень німецьких ЗМІ, каменем спотикання стало питання про те, як зробити більш ефективними вже введені Євросоюзом санкції, тобто — як боротися з їхнім обходом.
Зокрема занепокоєння викликало пропозицію не тільки зобов’язати компанії з ЄС вносити в контракти з оптовими покупцями своєї продукції в третіх країнах пункт про заборону на її перепродаж до Росії, а й запровадити юридичну відповідальність європейських фірм та їх закордонних філій за порушення цього пункту. У Берліні вважали, що в результаті експортери виявляться у вкрай ненадійній із правового погляду ситуації, оскільки їм доведеться відповідати за дії своїх численних зарубіжних партнерів.
Тому, згідно з повідомленнями джерел у Брюсселі, уряд Німеччини закликав відмовитися від пункту юридичної відповідальності зарубіжних філій європейських фірм за перепродаж своєї продукції в РФ або хоча б пом’якшити цю вимогу, поширивши її лише на суворо обмежену кількість найменувань промислової продукції.
Зауважимо, дипломати ЄС заявили, що в п’ятницю, 14 червня, Європейський Союз не узгодив 14-й пакет санкцій проти Росії.
Офіційні особи з 27 країн ЄС понад місяць обговорювали пакет, що включає заборону на перевалку російського СПГ і план покласти на операторів ЄС відповідальність за порушення санкцій дочірніми компаніями та партнерами в третіх країнах.
- Європейський Союз пропонує запровадити нові санкції проти російської державної судноплавної компанії ПАТ “Совкомфлот”. В ЄС прагнуть обмежити можливості Кремля фінансувати військові дії проти України.
- Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
- Країнам Європейського Союзу знадобляться тижні, щоб виробити наступний пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, повідомили дипломати ЄС. Заходи вперше можуть включати обмеження щодо російського експорту СПГ.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв’ю ліванському виданню заявив, що Росія не відмовилася від імперських амбіцій, а її стратегічна мета – вся Україна. Він також висловився щодо санкцій, ролі США у переговорах, можливості завершення війни та позиції Києва стосовно територіальних поступок.
У Женеві 26 лютого завершився черговий раунд переговорів щодо мрної угоди за участі представників США, Швейцарії та України. Основна робота стосувалася безпекових параметрів, економічної підтримки та узгоджених позицій, які стануть основою наступних зустрічей, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.
У 2025 році Росія різко збільшила закупівлі оптоволокна в Китаї, через що виробники вже підвищили ціни на таку продукцію для російських покупців у 2,5–4 рази.
Сотні українок повідомили про сексуальне насильство з боку російських військових за майже чотири роки повномасштабної війни. За словами правозахисників, реальна кількість постраждалих, ймовірно, значно більша.
У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.