Чому Німеччина затримала ухвалення нового пакету санкцій проти РФ: пояснюють аналітики
Джерело: DW
Прийняття Європейським Союзом 14-го пакету санкцій проти Росії затяглося, хоча Бельгія, котра головує нині в ЄС, планувала оголосити про нього ще до початку саміту G7 в Італії 13 червня. Погодження нового пакету несподівано натрапило на супротив Німеччини.
Досі проти посилення санкційного режиму щодо РФ періодично виступав угорський прем’єр Віктор Орбан. Тож ЗМІ одразу підхопили висловлювання європейського високопосадовця про те, що “Німеччина стала новою Угорщиною”. Своєю чергою, канцлер ФРН Олаф Шольц назвав це “повною нісенітницею” і запевнив: нині триває дискусія щодо конкретного змісту окремих пунктів.
Проблема явно не в намічених санкціях проти зрідженого газу з Росії, зауважив оглядач DW Андрій Гурков. Судячи з повідомлень німецьких ЗМІ, каменем спотикання стало питання про те, як зробити більш ефективними вже введені Євросоюзом санкції, тобто — як боротися з їхнім обходом.
Зокрема занепокоєння викликало пропозицію не тільки зобов’язати компанії з ЄС вносити в контракти з оптовими покупцями своєї продукції в третіх країнах пункт про заборону на її перепродаж до Росії, а й запровадити юридичну відповідальність європейських фірм та їх закордонних філій за порушення цього пункту. У Берліні вважали, що в результаті експортери виявляться у вкрай ненадійній із правового погляду ситуації, оскільки їм доведеться відповідати за дії своїх численних зарубіжних партнерів.
Тому, згідно з повідомленнями джерел у Брюсселі, уряд Німеччини закликав відмовитися від пункту юридичної відповідальності зарубіжних філій європейських фірм за перепродаж своєї продукції в РФ або хоча б пом’якшити цю вимогу, поширивши її лише на суворо обмежену кількість найменувань промислової продукції.
Зауважимо, дипломати ЄС заявили, що в п’ятницю, 14 червня, Європейський Союз не узгодив 14-й пакет санкцій проти Росії.
Офіційні особи з 27 країн ЄС понад місяць обговорювали пакет, що включає заборону на перевалку російського СПГ і план покласти на операторів ЄС відповідальність за порушення санкцій дочірніми компаніями та партнерами в третіх країнах.
- Європейський Союз пропонує запровадити нові санкції проти російської державної судноплавної компанії ПАТ “Совкомфлот”. В ЄС прагнуть обмежити можливості Кремля фінансувати військові дії проти України.
- Три країни ЄС виступили проти запровадження санкцій щодо так званого “тіньового флоту” Росії, який складається з напівлегальних нафтових танкерів. Греція, Кіпр і Мальта виступили проти рішення про посилення санкцій проти танкерів.
- Країнам Європейського Союзу знадобляться тижні, щоб виробити наступний пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну, повідомили дипломати ЄС. Заходи вперше можуть включати обмеження щодо російського експорту СПГ.
Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.
Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.
Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.