Чотири країни приєднались до Платформи донорів України й зобов’язалися виділити $5,5 млрд
Джерело: Міністерство фінансів України
Чотири нові країни приєднались до Координаційної Платформи донорів України із загальним обсягом запропонованої допомоги у 5,5 мільярда доларів.
14 лютого відбулось восьме засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України. У фокусі уваги – забезпечення макрофінансової стабільності України у 2024 році та стан впровадження реформ.
Учасники засідання привітали рішення розширити Платформу. Новими країнами-членами стали Республіка Корея, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Чотири країни взяли на себе зобов’язання виділити загалом понад 5,5 млрд доларів США на економічне відновлення та відбудову України.
Також сьогодні у ролі спостерігачів вперше долучились до Платформи Данія, Іспанія, Естонія, Латвія, Литва, Польща.
У ході зустрічі міністр фінансів України Сергій Марченко розповів про фінансові результати України у 2023 році та пріоритетні потреби на 2024 рік.
За його словами, у 2023 році Україна продемонструвала позитивні результати в економічній та фінансовій сферах. Податкові та митні доходи бюджету повернулись до довоєнного рівня, зовнішнє фінансування сягнуло 42,5 млрд доларів США, інтерес серед громадян та бізнесу України до ОВДП збільшився майже у 2 рази, що дозволило залучити 15,5 млрд доларів США через випуск державних облігацій.
Економіка повернулась до зростання, а інфляція знизилась з 26,6% до 5,1%. У поточному році виклики для фінансової системи зберігаються.
Очільник Мінфіну зазначив, що міністерство вживає заходів для зменшення дефіциту держбюджету, проте потреба у міжнародній підтримці залишається значною – 37,3 млрд доларів США.
У 2024 році Україна отримала вже 436 млн доларів США зовнішнього фінансування, яке надійшло від Японії в межах проєктів Світового банку.
Міністр фінансів України подякував ЄС та США за нещодавні рішення щодо бюджетної допомоги, а саме за підтримку лідерами ЄС інструменту Ukraine Facility із майже 39 млрд євро бюджетної допомоги на чотири роки та схвалення Сенатом США законопроєкту, який включає 7,85 млрд доларів США прямої бюджетної підтримки.
Попри повномасштабну війну, Україна продовжує впроваджувати реформи та виконує всі зобов’язання в межах співпраці з партнерами. Про це сказав Сергій Марченко під час презентації Матриці реформ, яку уряд України підготував у співпраці з МВФ, ЄС, США, G7 та Світовим банком:
“Комплексний підхід до реформування – важливий для економічного зростання та інтеграції України в Європейський Союз. Ми усвідомлюємо масштаб задач, що стоять перед Україною. До кінця 2024 року Матриця реформ включає 230 умов та рекомендацій для України, передбачених різними документами співпраці з міжнародними партнерами. 55% всіх умов та рекомендацій є унікальними”.
Також Сергій Марченко додав, що Україна віддана порядку денному реформ, проте існує нагальна необхідність подальшої пріоритезації і структуризації реформ в межах роботи Платформи. Впровадження заходів має відбуватись максимально ефективно для розвитку потенціалу країни.
Своєю чергою, учасники платформи наголосили на непохитній підтримці України та вкотре засудили агресивну війну Росії проти України.
Довідково. У заході взяли участь прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, співголова Платформи від України, міністр фінансів Сергій Марченко, віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков, Генеральний директор з питань сусідства та переговорів щодо розширення Герт-Ян Коопман від Європейської Комісії, заступник радника Білого дому з національної безпеки та міжнародної економіки Майкл Пайл від Сполучених Штатів, а також представники країн G7, Європейської комісії та міжнародних фінансових організацій.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі із президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом заявив, що Латвія перебуває в трійці найбільших донорів України у військовій допомозі за відсотком національного ВВП.
- Організація Об’єднаних Націй та її партнери звернулися до донорів із закликом виділити 4,2 млрд доларів для підтримки спустошених війною громад в Україні та українських переселенців у 2024 році.
Після серії атак українських безпілотників Москва обмежила максимальну висоту польотів цивільної авіації, а найбільший російський порт Новоросійськ закрив нічну навігацію для суден.
Російські окупанти завдали удару по Павлограду Дніпропетровської області. Внаслідок атаки загинули троє людей, ще щонайменше десятеро отримали поранення.
Контррозвідка та слідчі Служби безпеки задокументували нові факти застосування РФ проти України боєприпасів зі збідненим ураном. Небезпечні складові виявлено в ударних дронах типу “Герань-2”, якими рашисти атакували Чернігівщину протягом квітня-червня 2026 року.
Американська розвідка перевіряє можливу причетність Росії до атак іранських безпілотників на об’єкти Центрального розвідувального управління (ЦРУ) у країнах Перської затоки.
Колишньому виконувачу обов’язків генерального директора державного оборонного підприємства та трьом його підлеглим повідомили про нові підозри. За версією слідства, замість того, щоб забезпечити збереження активів підприємства, вони організували демонтаж обладнання та його здачу на металобрухт.