Чума вбивала людей ще 5500 років тому, задовго до появи перших міст – дослідження
Джерело: Science Daily
Чума могла бути смертельною для людей ще 5500 років тому — задовго до появи міст і розвитку землеробства. Таких висновків дійшла міжнародна група науковців, яка дослідила стародавню ДНК із людських останків, знайдених на стоянках мисливців-збирачів поблизу озера Байкал у Східному Сибіру. Результати дослідження опубліковано в журналі Nature.
У межах роботи вчені проаналізували ДНК із зубів 46 людей, похованих на чотирьох давніх кладовищах. Це дозволило їм відновити геноми бактерій і виявити раніше невідомі ранні штами Yersinia pestis – бактерії, яка викликає чуму.
За словами авторів дослідження, отримані дані свідчать, що найдавніші відомі форми чуми вже були небезпечними для людини.
“Питання про те, чи були найдавніші форми чуми легкими чи смертельно небезпечними, тривалий час залишалося предметом дискусій. Наші результати демонструють, що ці давні штами вже були дуже летальними”, – заявив один із авторів дослідження, професор Копенгагенського та Кембриджського університетів Еске Віллерслев.
Для реконструкції подій дослідники поєднали генетичний аналіз із археологічними даними та результатами радіовуглецевого датування.
“На основі ДНК чуми, генетичних зв’язків між загиблими, археологічного аналізу та радіовуглецевого датування ми змогли створити дуже чітку й повну картину того, що сталося під час цих спалахів”, – пояснив провідний автор дослідження.
ДНК Yersinia pestis виявили у 18 із 46 досліджених людей. Таким чином майже 40% останків містили сліди зараження чумою. Дослідники зазначають, що це навіть більше, ніж показники, зафіксовані на деяких середньовічних місцях поховання жертв чуми.
Раніше вчені вважали, що найдавніші штами Yersinia pestis були менш небезпечними, оскільки не мали генетичних особливостей, які пізніше дозволили бубонній чумі ефективно поширюватися через бліх і гризунів.
Однак нове дослідження ставить під сумнів цю версію.
На двох найбільших кладовищах археологи виявили незвично велику кількість дітей і підлітків серед померлих. Причину цього явища не могли пояснити протягом десятиліть.
“Надзвичайно велика кількість дітей і короткий проміжок часу, протягом якого відбулися поховання, були загадкою, яку ми намагалися розгадати ще з 1990-х років. Те, що причиною виявилася чума, є вражаючим відкриттям і водночас добре пояснює ситуацію”, – сказав археолог Анджей Вебер.
Радіовуглецеве датування показало, що багато поховань відбулися протягом відносно короткого часу. У деяких випадках брати й сестри або батьки та діти, ймовірно, помирали майже одночасно та були поховані разом.
Під час дослідження науковці також виявили в стародавніх штамах чуми особливий суперантиген – генетичний фактор, пов’язаний із виробленням токсинів. У пізніших історичних штамах чуми такого елемента не знаходили.
Суперантигени можуть спричиняти надзвичайно сильну реакцію імунної системи та тяжкі запальні процеси, що робить інфекцію значно небезпечнішою.
“Це відкриття змінює наше розуміння найдавніших спалахів чуми. Ще до того, як бактерія набула здатності ефективно поширюватися через бліх, ці стародавні штами, схоже, вже мали потужну комбінацію факторів вірулентності, які робили інфекцію дуже смертельною”, – зазначив співавтор дослідження, доцент Копенгагенського університету Мартін Сікора.
На думку авторів роботи, найдавніші відомі спалахи чуми могли бути не менш небезпечними, ніж пізніші форми захворювання, особливо для дітей, навіть без механізму поширення через бліх, характерного для бубонної чуми.
Дослідження також підтримує гіпотезу, що чума виникла в Центральній або Північно-Східній Азії, а згодом поширилася територією Євразії через популяції диких гризунів.
Археологічні дані свідчать, що мисливці-збирачі, останки яких вивчали науковці, тісно контактували з бабаками – великими нірними гризунами, які й сьогодні можуть бути носіями чуми. Дослідники припускають, що хвороба могла передаватися безпосередньо від заражених бабаків людям, що й призводило до спалахів інфекції в цих доісторичних спільнотах.
Увечері 21 серпня російські окупанти атакували приватний будинок у Київському районі Харкова. Унаслідок влучання постраждала людина.
У Запоріжжі російський безпілотник атакував маршрутне таксі з людьми. Внаслідок удару є постраждалі.
В Індії вчені відкрили новий вид підземної риби, яка живе у повній темряві. На незвичайну істоту дослідники звернули увагу після відео в TikTok, а щоб отримати зразки для вивчення, їм довелося вручну викачати зі свердловини понад 600 галонів води.
Володимир Кличко вшанував пам’ять голлівудської акторки Гейден Панеттьєр у день її народження. Вона була його колишньою нареченою та матір’ю їхньої єдиної доньки Каї.
26-річна жінка з рідкісною анатомічною особливістю, подвійною маткою, виношувала дві вагітності одночасно. Пологи відбулися з інтервалом у 12 тижнів, а обидві дитини та їхня мати зрештою були виписані у задовільному стані.