Чи був би інший російський лідер більше схильним до миру? — аналіз ISW
Джерело: Інститут з вивчення війни (ISW)
Аналітики ISW припустили, чи інший лідер Росії змінив би риторику президента Володимира Путіна, й чи був би більше зацікавлений у мирі.
За даними ISW, “дуже малоймовірно”, що наступник Путіна буде “більш налаштований до мирних переговорів та справедливого вирішення” війни.
“Кремль витратив роки на те, щоб заперечувати існування української нації та делегітимізувати український суверенітет, і ця спроба мала широкомасштабний і, ймовірно, довгостроковий вплив на російське суспільство”, – йдеться у звіті.
У ISW зазначили, що російські офіційні особи відкрито заявили про свою неприязнь до мирних переговорів на українських умовах, тож наступник Путіна, “швидше за все, дотримуватиметься таких же поглядів”.
У відомстві додали, що припинення вогню на теперішній лінії фронту “піде лише на користь Росії” та дасть Кремлю час для підготовки до подальшого наступу.
- В Україні триває 924-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі перевищили 620 тисяч осіб.
- Протягом минулої доби, 3 вересня, по всій лінії фронту відбулось 207 бойових зіткнень. Понад половина з яких – на Покровському і Курахівському напрямках.
- Вночі 4 вересня російські окупаційні війська завдали ракетного-дронового удару по Україні. Збито сім ракет та 22 БпЛА.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.