CNN: Росія замінює групу Вагнера на контрольований Кремлем Африканський корпус у Сахелі

Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.

Група Вагнера, відома своєю участю у війні проти України, а також звинуваченнями в порушеннях прав людини в Африці, роками була основним інструментом Росії в Сахелі. Цей регіон, де регулярно відбуваються перевороти, збройні повстання та активізуються екстремістські угруповання, став для Кремля можливістю заповнити вакуум, залишений західними країнами, такими як Франція, чиї війська залишили Малі, Буркіна-Фасо та Нігер у 2022–2025 роках через зростання антизахідних настроїв. Президент РФ Володимир Путін у 2023 році на саміті Росія-Африка заявив, що Москва уклала угоди про військово-технічне співробітництво з понад 40 африканськими країнами, постачаючи їм зброю та обладнання. Однак після невдалого заколоту Вагнера проти російської влади у 2023 році та загибелі лідера групи Євгена Пригожина в авіакатастрофі Кремль вирішив реорганізувати свою присутність в Африці.

На відміну від Вагнера, який діяв як напівавтономна приватна військова компанія, Африканський корпус є структурою, що підпорядковується російському Міноборони. За даними CNN, до корпусу входять елітні командири російської армії, а також значна кількість колишніх бійців Вагнера, яким надавали пріоритет під час набору. У червні 2025 року Вагнер оголосив про вихід із Малі, заявивши, що завершив свою 3,5-річну місію боротьби з повстанцями. Проте Африканський корпус, як повідомляється на його офіційному Telegram-каналі, залишиться в Малі, проводячи спільні операції з місцевою армією проти повстанських груп. Подібна заміна планується і в Центральноафриканській Республіці (ЦАР), де Вагнер із 2018 року відігравав ключову роль, зокрема захищаючи президента країни та допомагаючи відбивати території в повстанців після виведення французьких військ у 2022 році.

Аналітики, опитані CNN, вважають цей перехід стратегічним ребрендингом Москви. Хені Нсаїбія, експерт із моніторингу конфліктів, зазначає, що після заколоту та смерті Пригожина бренд Вагнера був серйозно заплямований, тож Росія прагне позбутися асоціацій із найманцями, зберігаючи при цьому вплив у регіоні. Африканський корпус дозволяє Кремлю краще контролювати операції, зменшуючи юридичні та репутаційні ризики, пов’язані з діяльністю Вагнера, яку правозахисні організації звинувачували у позасудових стратах і насильстві проти цивільних. Зокрема, звіт ООН за 2023 рік указує на причетність Вагнера та малійської армії до страти щонайменше 500 осіб у селі Мура в 2022 році, хоча малійська влада це заперечує.

У ЦАР фінансування діяльності Вагнера залишалося непрозорим. За даними CNN, компанії, пов’язані з Пригожиним, отримували права на видобуток золота й алмазів у країні, де 70% населення живе в крайній бідності. Представники ЦАР повідомили, що Міноборони Росії просило владу країни замінити Вагнера на Африканський корпус і оплачувати його послуги готівкою, але деталі цих угод залишаються невідомими. Крім Малі та ЦАР, Африканський корпус уже діє в Буркіна-Фасо та Нігері, де також правлять військові хунти, а в Екваторіальній Гвінеї, за даними Reuters, перебувають близько 200 російських інструкторів.

Експерти мають різні думки щодо ефективності Вагнера та його наступника. Мамаду Адже, відставний сенегальський полковник, стверджує, що присутність Вагнера не зупинила поширення джихадистів у Сахелі, а лише посилила насильство проти цивільних. Водночас Нсаїбія зазначає, що Вагнер допоміг малійській армії здобути певні тактичні перемоги, зокрема повернути контроль над опорними пунктами повстанців. Однак, за його словами, Малі залишається на межі колапсу. Нещодавно представники ООН повідомили, що безпекова ситуація в Сахелі стрімко погіршується, а терористичні атаки стають складнішими, включаючи використання дронів і співпрацю з транснаціональною злочинністю. Агуна Езіаконва, представниця Програми розвитку ООН, наголосила, що регіон потребує міжнародної підтримки, але вона не повинна порушувати права людини.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.