Данія планує збільшити витрати на оборону на $5,9 млрд протягом наступних п’яти років
Джерело: The Economic Times
Уряд Данії в середу, 13 березня, оголосив про план збільшити витрати на власну оборону на 40,5 мільярда данських крон (5,9 мільярда доларів) протягом наступних п’яти років.
“Ми переозброюємось у Данії не тому, що хочемо війни, руйнувань чи страждань. Ми переозброюємося власне зараз, щоб уникнути війни та у світі, де міжнародний порядок зазнає виклику”, – сказала журналістам прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен.
Витрати на оборону доповнюють 155 мільярдів крон, які Данія минулого року зобов’язалася інвестувати в оборону протягом наступних 10 років.
Окрім значного посилення оборони, Фредеріксен також оголосила про пропозиції поширити обов’язковий призов на військову службу для жінок.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Пульсен заявив під час пресконференції, що строкову службу слід продовжити з чотирьох до 11 місяців, а загальну кількість призовників збільшити до 5000 осіб на рік.
- Згідно зі щорічним звітом, витрати на оборону в Західній і Центральній Європі за 2022 рік перевищили показники останнього року холодної війни, оскільки минулого року військові витрати в усьому світі досягли історичного максимуму в 2,24 трильйона доларів США.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Німеччину суттєво збільшити витрати на оборону. Він зауважив про рішення липневого саміту у Вільнюсі, відповідно до якого було встановлено мінімальний розмір видатків на оборону у 2% ВВП.
- Росія подвоїла цільові витрати на оборону на 2023 рік, до понад 100 мільярдів доларів – це третина всіх державних витрат, оскільки витрати на війну в Україні зростають і посилюють тиск на фінанси РФ.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В Європейській комісії прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.
На Харківщині засудили чоловіка, котрий на завдання російських спецслужб передавав розвіддані та готував підрив магістрального газопроводу. Харків’янин проведе за ґратами 15 років.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.