Данія планує збільшити витрати на оборону на $5,9 млрд протягом наступних п’яти років
Джерело: The Economic Times
Уряд Данії в середу, 13 березня, оголосив про план збільшити витрати на власну оборону на 40,5 мільярда данських крон (5,9 мільярда доларів) протягом наступних п’яти років.
“Ми переозброюємось у Данії не тому, що хочемо війни, руйнувань чи страждань. Ми переозброюємося власне зараз, щоб уникнути війни та у світі, де міжнародний порядок зазнає виклику”, – сказала журналістам прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен.
Витрати на оборону доповнюють 155 мільярдів крон, які Данія минулого року зобов’язалася інвестувати в оборону протягом наступних 10 років.
Окрім значного посилення оборони, Фредеріксен також оголосила про пропозиції поширити обов’язковий призов на військову службу для жінок.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Пульсен заявив під час пресконференції, що строкову службу слід продовжити з чотирьох до 11 місяців, а загальну кількість призовників збільшити до 5000 осіб на рік.
- Згідно зі щорічним звітом, витрати на оборону в Західній і Центральній Європі за 2022 рік перевищили показники останнього року холодної війни, оскільки минулого року військові витрати в усьому світі досягли історичного максимуму в 2,24 трильйона доларів США.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Німеччину суттєво збільшити витрати на оборону. Він зауважив про рішення липневого саміту у Вільнюсі, відповідно до якого було встановлено мінімальний розмір видатків на оборону у 2% ВВП.
- Росія подвоїла цільові витрати на оборону на 2023 рік, до понад 100 мільярдів доларів – це третина всіх державних витрат, оскільки витрати на війну в Україні зростають і посилюють тиск на фінанси РФ.
29 квітня глава РФ Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив про готовність оголосити перемир’я на період Дня Перемоги. Як повідомив помічник російського диктатора Юрій Ушаков, глава Білого дому це підтримав.
Сполучені Штати Америки погодили виділити $100 млн на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль 29 квітня.
Чотири танкери для перевезення скрапленого природного газу, котрі нещодавно перейшли під російський прапор, нині прямують до Арктики. Як припускає Bloomberg, це може свідчити про спроби Москви розширити експорт із проєктів, що перебувають під санкціями США.
Вранці 29 квітня підрозділ Військово-Морських Сил Збройних Сил України із застосуванням двох МБЕК-камікадзе уразив підсанкційне судно “MARQUISE” (танкер, прапор Камерун, без вантажу, вантажомісткість понад 37 тисяч тонн).
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.