ДБР розслідує понад 110 кримінальних проваджень щодо зловживань військкомів

Джерело: Державне бюро розслідувань.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ДБР розслідує 112 проваджень щодо зловживань посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За результатами роботи бюро 15 обвинувальних актів вже направлено до суду.
“Мотивами “популярних” правопорушень посадовців військкоматів стає власна нажива, заради якої вони нехтують як совістю, так і відповідальністю за долю країни”, – пояснили у ДБР.
А також додали, що зараз перевірка діяльності та способу життя працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки триває. Відтак, усі порушення отримають принципову та безкомпромісну оцінку відповідно до Кримінального кодексу.
Резонансними фактами розкритих зловживань у військкоматах стали наступні випадки:
- У Запоріжжі ДБР викрило військкома, який організував схему збагачення для свого оточення та допомагав ховатися від суду кримінальним елементам.
- На Закарпатті ДБР повідомило про підозру військовому комісару, який змушував солдат будувати його маєток.
- На Київщині ДБР викрило посадовця територіального центру комплектування та соцпідтримки на сприянні нелегальному перетині кордону.
- У Полтавській області ДБР повідомило про підозру військкому, який жорстоко побив свого підлеглого.
- В Одесі ДБР повідомило про підозру у незаконному збагаченні колишньому військкому.
- На Рівненщині суд помістив за ґрати керівника обласного військкомату, який побив військового.
- У Черкаській області ДБР повідомило про підозру працівнику військкомату, який за 10 тисяч доларів допомагав чоловікам уникнути від служби в армії.
- На Вінниччині ДБР викрило злочинну групу, що сприяла ухилянтам у Вінницькому центрі комплектування.
- В Краматорському районі ДБР викрило механізм видачі фіктивних документів для перетину держкордону: до схеми причетний військком з Донеччини.
- Зокрема, перед судом постануть “ділки” з Буковини, які хотіли збагатитися на оформленні довідок про відстрочку від мобілізації.
“ДБР посилює протидію злочинам у військкоматах та попереджає, що будь-які схеми будуть викриті, а винні – притягнуті до відповідальності”, – зазначили у відомстві.
- Личаківський суд Львова обрав запобіжний захід військкому із Закарпаття, який змушував солдатів будувати йому будинок. Його помістять під варту з правом внесення застави у 805 тисяч гривень.
- Правоохоронці затримали начальника Голосіївського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який за грошову винагороду допомагав чоловікам призовного віку виїхати за кордон.
- На Закарпатті правоохоронці викрили голову військово-лікарської комісії на сприянні у незаконному виготовленні для чоловіків призовного віку меддокументів, що були підставою для відстрочки від військової служби.
15 жовтня у Брюсселі відбулося 31-ше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”. Засідання очолили глави Міноборони Великої Британії й Німеччини Джон Гілі та Борис Пісторіус. У засіданні взяли участь міністри оборони 50 країн, а також котрих голова Пентагону Піт Гегсет та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
У вівторок увечері, 14 жовтня, в центрі Санкт-Петербургу, Росія, сотні людей зібралися навколо вуличних музикантів і разом заспівали пісню “Кооператив “Лебединое озеро” російського репера Noize MC (справжнє ім’я – Іван Алєксєєв). У тексті твору, який російська влада визнала “екстремістським”, є прямі згадки про Володимира Путіна та заклики припинити війну.
15 жовтня офіційно набула чинності угода про сторічне партнерство України та Великої Британії, котра закріплює взаємну підтримку між країнами, а також поглиблює військово-промислову співпрацю.
Атаки українських дронів на російські енергетичні об’єкти, включаючи НПЗ та експортні термінали, що тривали з серпня, стали помітно впливати на обсяг вивезення нафтопродуктів. За перші 10 днів жовтня він впав до найнижчого рівня принаймні з початку 2022 року.
Белграду слід приєднатися до антиросійських санкцій Євросоюзу, щоб прискорити процес вступу Сербії до ЄС, заявку про який він подав 16 років тому. Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у середу на пресконференції у межах турне Західними Балканами.