Деякі колишні ув’язнені у лавах ЗСУ вчинили повторні нетяжкі злочини – Малюська
Джерело: Денис Малюська в інтервʼю Еммі Антонюк для “Це ніхто не буде дивитись”
Міністр юстиції України Денис Малюська зауважив на проблемі акцентування медіа щодо колишніх засуджених, котрі зголосилися вступити до лав ЗСУ і отримати умовно-дострокове звільнення. Зокрема мовиться про повторні злочини, які вчиняють колишні ув’язнені.
Малюська зауважив, що на сьогодні деякі ув’язнені, котрі вступили до лав ЗСУ, вже вчинили нетяжкі повторні злочини, наприклад, крадіжки. Та поки що ця інформація оминула медіа. Проте міністр зауважив, що варто очікувати, що більше галасу здійме саме злочин, який вчинила раніше ув’язнена особа, аніж той, який вчинив звичайний військовозобов’язаний.
У нас зараз військовослужбовці, які повертаються на ротацію, або їм надається відпустка, теж вчиняють злочини. До медіа це не доходить. Це теж важлива проблема, яку не потрібно пропускати, – додав глава відомства.
Окрім того, міністр поінформував, що серед колишніх засуджених вже є ті, хто взяв участь у боях, зазнав поранення або ж загинув. Разом з тим, є ті, хто використав схему “нібито для вступу до лав ЗСУ” задля можливості втекти. Зараз такий варіант для колишніх в’язнів унеможливили.
Малюська зазначив, що з початку війни з в’язниць вийшло 380 осіб.
27 травня міністр юстиції запевняв, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах. Тепер ж міністр уточнив, що нині мобілізовані особи не беруть участь у бойових діях, позаяк проходять підготовку. Однак, Малюська допустив, що у майбутньому засудженими можуть укомплектовувати звичайні підрозділи.
Наразі у межах мобілізації звільнено 613 засуджених для штурмових бригад.
21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька поінформувала, що станом на сьогодні вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
Більш як три тисячі осіб. Так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна стверджувати, що всі 20 тисяч, про яких ми згадували як потенціал, приєднаються. Тому що у попередніх опитувань близько 4,5 тисячі виявили бажання. Зараз ця цифра коливатиметься, – відзначила Висоцька.
Як зауважила представниця відомства, визначальним у законі щодо мобілізації в’язнів є “бажання і мотивація” самого засудженого укласти контракт зі Збройними силами й у такий спосіб отримати умовно-дострокове звільнення.
Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.
Раніше очільник Мін’юсту Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.
За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що йдеться про 10 000 – 20 000 осіб.
Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони будл “просто м’ясом”.
В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт із ЗСУ.
- Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
- 18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.
Лідери ЄС не змогли просунутися у питанні створення кредиту для України на €140 млрд, забезпеченого замороженими російськими активами. Під час саміту низка країн висловила юридичні та технічні застереження, повідомляє Financial Times.
Міністерство закордонних справ рішуче засудило рішення Нікарагуа визнати тимчасово окуповані території частиною РФ, розцінивши це як спробу підірвати суверенітет і територіальну цілісність України, та оголосило про розрив дипломатичних відносин із Манагуа.
У Харкові правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації, яку організував 46-річний проректор одного з провідних харківських університетів організував схему ухилення від мобілізації. Він також є позафракційним депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, обраним від забороненої в Україні проросійської партії “ОПЗЖ”.
Суд засудив до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна мешканця Сумщини, який шпигував для ФСБ і передавав ворогу дані про українських військових на початку повномасштабного вторгнення.