Для перехоплення ініціативи на фронті українська армія потребує ряду реформ, – Кухарчук
Джерело: Дмитро Кухарчук/Telegram
Командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук заявив, що для перехоплення ініціативи на фронті українська армія потребує низки реформ.
Зокрема військовий висловився з приводу так званої “фронтової аналітики”.
“Мені тут сказали що людям не вистачає фронтової аналітики. Припускаю, що людям швидше не вистачає хороших новин для підкріплення віри в те, що війна дуже швидко закінчиться і все буде “как раньше”, – йдеться в дописі.
За словами Кухарчука, сенс аналітики полягає в тому, щоб зрештою дати інформацію, яка в результаті роботи над помилками допоможе мінімізувати подібні помилки в майбутньому.
В даному випадку, як зауважив командир, така аналітика потрібна військовому керівництву усіх рівнів, і всім, хто виконує бойові задачі, і називається вона AAR (after action review). На жаль, така аналітика не проводиться, як обовʼязкова в усіх штатних підрозділах ЗСУ, що зумовлює падіння рівня виконання бойових задач і мотивації у особового складу.
Що ж стосується цивільного населення, продовжив Кухарчук, їм потрібне загальне розуміння про часові і просторові межі зони бойових дій і нанесення ракетного ураження противником по тиловій частині України.
“Будь-яка “військова” аналітика тут діє, як психологічний фактор, спрямований на корегування суспільної думки в бік настроїв “за мир” чи “за війну”. І дуже часто “військові аналітики” і самі не розуміють які наслідки можуть стояти за їх дописами в інтернеті. Між тим, задовольняючи загальну потребу у фронтовій аналітиці, можу констатувати що виснажений противник вздовж усієї ділянки ЛБЗ не залишає спроб просування і окупації українських територій”, – пояснив він.
Як зазначив військовий, просування відбуватиметься “не до виборів в США, не до інавгурації, не до смерті Путіна чи Сі Цзіньпіня, а до того моменту, поки ми не перехопимо ініціативу”.
“Противник виснажений , і саме тому можливий спад активності, на мою думку, може мати і негативні наслідки у вигляді приспання уваги армії і цивільного населення, насадження тез про імовірний мир будь-якою ціною та інші елементи іпсо противника, мета якого – виграш часу на відновлення наступального потенціалу”, – попередив він.
Кухарчук вважає, що для перехоплення ініціативи на полі бою українська армія потребує ряду реформ.
Зокрема необхідна реформа військової освіти, що включатиме обовʼязкове врахування під час освітнього процесу сержантів і офіцерів характеру і особливостей сучасної війни.
“Процес викладання може здійснюватись виключно офіцерами, які сьогодні приймають участь у бойових діях і показують хороший результат на своїх посадах. Саме тому організація бойових дій потребує постійної ротації офіцерів від навчальних центрів до ЛБЗ і навпаки, з обовʼязковою ротацією і керівників НЦ”, – зауважив він.
Також потрібна реформа інституту МПЗ, яка “замість хиткої бюрократичної машини заповнення паперів дасть чітку ідеологічну програму, яка включатиме культ війни, культ піхоти , змагальну складову і аристократизм офіцерів”.
Окрім того, варто реформувати сержантський корпус.
“Тут передусім є необхідність усвідомлення офіцерською гілкою високого місця сержанта кожної гілки у військовій ієрархії і необхідність усвідомлення сержантами своєї надважливої ролі у виконанні задач. Першого досягти важче”, – додав командир.
На думку Кухарчука, необхідна й реформа системи організації військ.
“Замість “мільйону” бригад з недолугим управлінням без бойового досвіду дати найкращим бригадам можливість рости до дивізій або корпусів, які здійснюватимуть не адміністративну, а загальновійськову функцію. Це дасть можливість здійснювати наступальні дії не малими групами по 100 метрів в день , а полками і бригадами з подальшою перспективою виходу на оперативний простір”, – пояснив він.
І зрештою, за словами військового, потрібне створення інженерних військ, що дасть можливість створення якісних рубежів оборони.
- Командир 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук заявив, що українська армія потребує поповнення, інакше не буде України.
У Генеральному штабі ЗСУ уточнили результати ударів по інфраструктурі Рязанського нафтопереробного заводу, завданих у ніч на 15 травня.
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американського аналітичного центру Hudson Institute, під час якої поінформував їх про наслідки останніх російських обстрілів України.
Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.
Російська атака 14 травня спричинила лісові пожежі у Чорнобильській зоні.
14 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Швейцарії приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.